Участь батьків у додаткових витратах на дитину: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Pavlo.maramyhin (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Pavlo.maramyhin (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 34: Рядок 34:
Однак, для підтвердження домовленості батьків про оплату додаткових витрат на дитину, сума яких менше ніж двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20*17 грн.=340 грн.) бажано укладати договір письмово.<br />
Однак, для підтвердження домовленості батьків про оплату додаткових витрат на дитину, сума яких менше ніж двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20*17 грн.=340 грн.) бажано укладати договір письмово.<br />
В разі, якщо за домовленістю батьків розмір додаткових витрат на дитину перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (більше ніж 340 грн.) угода повинна бути укладена у письмовій формі (п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України).<br />
В разі, якщо за домовленістю батьків розмір додаткових витрат на дитину перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (більше ніж 340 грн.) угода повинна бути укладена у письмовій формі (п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України).<br />
== Відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину ==
Частиною 4 ст. 196 СК України визначено:<br />
"''у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.''<br />
''Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов'язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.''"<br />
'''Підставою відповідальності''', передбаченої ч. 4 ст. 196 СК України, '''є наявність винних дій особи, яка зобов'язана провести оплату додаткових витрат.'''<br />
'''Момент прострочення оплати додаткових витрат на дитину:'''<br />
* строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю (письмовою угодою) між батьками;
* в разі відсутності домовленості між батьками, відсутності встановлення строку судом - сплив семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.<br />
В разі умисного невиконання рішення суду про оплату додаткових витрат на дитину, особою яка зобов’язана за рішенням суду сплатити такі витрати наступає кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 382 КК України /Невиконання судового рішення/:<br />
''“Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.”''<br />