Державна підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Iryna.burcheniuk (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587]  
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587]  
*[https://minagro.gov.ua/ua/npa/pro-utvorennya-komisiyi-minagropolitiki-dlya-nadannya-koshtiv-peredbachenih-u-derzhavnomu-byudzheti-za-programoyu-finansova-pidtrimka-silgosptovarovirobnikiv-yaki-vikoristovuyutsya-dlya-derzh?v=6139d41158028 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06 вересня 2021 № 173 "Про утворення комісії Мінагрополітики для надання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", які використовуються для державної підтримки виробників плодів, ягід, винограду та хмелю"] (зі змінами, внесеними [https://minagro.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-u-dodatok-do-nakazu-ministerstva-agrarnoyi-politiki-ta-prodovolstva-ukrayini-vid-06-veresnya-2021-roku-173?v=617aa25f01d5c наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 жовтня 2021 № 321])
*[https://minagro.gov.ua/ua/npa/pro-utvorennya-komisiyi-minagropolitiki-dlya-nadannya-koshtiv-peredbachenih-u-derzhavnomu-byudzheti-za-programoyu-finansova-pidtrimka-silgosptovarovirobnikiv-yaki-vikoristovuyutsya-dlya-derzh?v=6139d41158028 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06 вересня 2021 № 173 "Про утворення комісії Мінагрополітики для надання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", які використовуються для державної підтримки виробників плодів, ягід, винограду та хмелю"] (зі змінами, внесеними [https://minagro.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-u-dodatok-do-nakazu-ministerstva-agrarnoyi-politiki-ta-prodovolstva-ukrayini-vid-06-veresnya-2021-roku-173?v=617aa25f01d5c наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 жовтня 2021 № 321])
==Розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства в Україні==
===Українське садівництво - розвиток і перспективи===
Розвитку вітчизняної галузі садівництва останнім часом приділяється значна увага, адже цей напрям агробізнесу гарантує довгострокову економічну вигоду та стійкий збут продукції. Однак поряд із впливом кліматичних змін галузь наразилася на неочікувані проблеми логістики та збуту продукції, що може досить суттєво позначитися в майбутньому на перспективах розвитку цього напряму агробізнесу.
Площі, відведені під сади, ягідники та виноградники, дуже малі. І, як видно з динаміки, цей сегмент агробізнесу перебуває в депресивному стані. Усупереч цьому Україна входить у десятку найбільших світових виробників фруктів та ягід за дев’ятьма із сімнадцяти культур, вирощування яких поширене в наших кліматичних зонах. До них належать абрикос, черешня, вишня, слива, волоський горіх, журавлина, смородина, аґрус та малина. Тобто навіть у депресивному стані наше садівництво демонструє порівняно непогані результати.
Виробництво фруктів та ягід — це не тільки земля, дерева чи кущі та робочі руки. Тут ідеться про певну технологію, що потребує системності.
Садівництво і ягідництво — це ніша для фермерів та домогосподарств. Оптимальна кількість землі під сад кратна одиницям чи десяткам гектарів. У такому разі можна проконтролювати процес виробництва й заробляти на ньому непогані гроші. Тобто йдеться про розмір паїв одної чи кількох сімей. Коли дивитися в такому ракурсі, то в Україні є непогані передумови, щоб садівництво стало масовим. Але чомусь воно таким не стає. Звісно, для цього існують перешкоди, адже ми не схильні ризикувати й украй неохоче беремося за щось нове та невідоме.
===Українське виноградарство - розвиток і перспективи===
Виноградарство в Україні має багатовікову історію. Найбільші площі виноградників були в '''60-х''' роках минулого століття і складали близько '''400''' тис. га. Проте на сьогодні площа виноградників скоротилася майже в '''5''' разів і продовжує скорочуватись. На сьогодні їх площа становить близько '''40''' тис. га. В основному виноградники зосереджені в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Закарпатській областях.
Наразі необхідно визначити пріоритети розвитку виноградарства з урахуванням зональних та регіональних особливостей. Приділити увагу розробці спеціальних державних програм зі збереження кращих сортів винограду.
Отже, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, відмінні сорти винограду, знання та багаторічний досвід у виробництві вина дозволяють створювати українське вино з унікальними смаковими та якісними показниками.
А потенціал ємності внутрішнього й зовнішнього ринку вина, наявність інтелектуального та виробничого капіталів для впровадження інноваційних технологій, переорієнтація споживчих переваг від міцних алкогольних напоїв до вин обумовлюють необхідність вдосконалення й розвитку виноградарства та виноробства в Україні.
===Українське хмелярство - розвиток і перспективи===
Окрім садів, виноградників та ягідників, багаторічними насадженнями вважають ще, зокрема, вирощування хмелю, ефіроолійних та лікарських культур, квітники та розсадники.
Хмелярство — важлива складова сільського господарства України. Його продукцію використовують традиційно для пивоваріння.
Саме хміль надає пиву різнобарвну гаму смакових відтінків, пікантну гіркоту, аромат і стійкість. Оскільки споживання пива в світі постійно зростає, то й збільшується попит на хмелесировину. До того ж, екстракти хмелю частіше стали використовувати в галузях, не пов’язаних із пивоварінням: у харчовій, медичній, фармацевтичній промисловості. Свідченням тому є збільшення обсягів світової торгівлі продукцією хмелярства за останні 20 років більш ніж удвічі. Вітчизняне хмелярство досягло найбільшого розвитку в 70–80-ті роки минулого століття, коли Україна за площею насаджень та валовим збором хмелю вийшла на п’яте місце в світі після Німеччини, США, Китаю та Чехословаччини. Це давало можливість повністю забезпечити внутрішні потреби України та частину хмелю відправляти за кордон. Незважаючи на те, що попит на хміль постійно зростає, сьогодні українські хмелярі лише частково задовольняють внутрішній ринок, хоча галузь має всі можливості для виробництва потрібної кількості шишок хмелю. Вказані тенденції зумовлюють потребу розглянути стан хмелярства в Україні на сьогодні та перспективи його розвитку в подальшому.
==Умови отримання державної підтримки для розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства==
==Умови отримання державної підтримки для розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587] (далі - Порядок), бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку виробників плодів, ягід, винограду та хмелю з метою стимулювання збільшення площ насаджень, обсягів виробництва плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю, нарощування потужностей з їх зберігання та переробки.
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587] (далі - Порядок), бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку виробників плодів, ягід, винограду та хмелю з метою стимулювання збільшення площ насаджень, обсягів виробництва плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю, нарощування потужностей з їх зберігання та переробки.