Поняття та форми вини в кримінальному праві: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 9: Рядок 9:
Основними категоріями, які характеризують вину, є її зміст, сутність, форма та ступінь.
Основними категоріями, які характеризують вину, є її зміст, сутність, форма та ступінь.


'''Зміст вини -''' це сукупність психічних елементів, у яких відображаються об'єктивні ознаки злочину, які виражають певне ставлення особи до цих ознак. Сам по собі він не дає повної характеристики вини. Для цього необхідно виділити і дати характеристику іншим елементам.  
'''Зміст вини -''' це сукупність психічних елементів, у яких відображаються об'єктивні ознаки кримінального правопорушення, які виражають певне ставлення особи до цих ознак. Сам по собі він не дає повної характеристики вини. Для цього необхідно виділити і дати характеристику іншим елементам.  


'''Сутність вини''' полягає в негативному ставленні особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом.
'''Сутність вини''' полягає в негативному ставленні особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом.


'''Форма вини''' характеризує певний зв'язок психічних ознак, які складають зміст вини, з об'єктивними ознаками злочину.  
'''Форма вини''' характеризує певний зв'язок психічних ознак, які складають зміст вини, з об'єктивними ознаками кримінального правопорушення.  


'''Ступінь вини''' - це кількісна характеристика вини. Вона визначає тяжкість вчиненого діяння й небезпечність особи винного. Ступінь вини суб'єкта визначається:
'''Ступінь вини''' - це кількісна характеристика вини. Вона визначає тяжкість вчиненого діяння й небезпечність особи винного. Ступінь вини суб'єкта визначається:
*суспільною небезпечністю вчиненого діяння;
*суспільною небезпечністю вчиненого діяння;
*особливостями психічного ставлення винного: формою вини, характером умислу або необережності;
*особливостями психічного ставлення винного: формою вини, характером умислу або необережності;
*мотивом і метою злочину;
*мотивом і метою суспільно небезпечного діяння;
*обставинами, що характеризують особу винного;
*обставинами, що характеризують особу винного;
*причинами злочину та умовами, що вплинули на формування злочинного умислу або на допущення особою необережності.
*причинами суспільно небезпечного діяння та умовами, що вплинули на формування злочинного умислу або на допущення особою необережності.
Зміст вини, її форми і види істотно впливають і на визначення міри покарання за вчинений злочин, визнання наявності рецидиву ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 34 КК]) та інших питань.
Зміст вини, її форми і види істотно впливають і на визначення міри покарання за вчинений злочин, визнання наявності рецидиву ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 34 КК]) та інших питань.


Рядок 55: Рядок 55:
Поділ умислу на прямий і непрямий має важливе значення для кваліфікації злочинів та індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання, а також для відмежування замаху на злочин від закінченого злочину.
Поділ умислу на прямий і непрямий має важливе значення для кваліфікації злочинів та індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання, а також для відмежування замаху на злочин від закінченого злочину.


<u>Теорія кримінального права і судова практика крім прямого та непрямого умислу виділяють інші види умислу, які при певних обставинах також можуть мати кримінальне правове значення.</u>  
<u>Теорія кримінального права і судова практика крім прямого та непрямого умислу виділяють інші види умислу, які при певних обставинах також можуть мати кримінальне правове значення.</u>


''За часом виникнення й формування відрізняють умисел заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово.''
''За часом виникнення й формування відрізняють умисел заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово.''
Рядок 66: Рядок 66:


''За ступенем визначеності, уявлення винного про суспільно небезпечні наслідки вчиненого ним діяння умисел ділиться на визначений, невизначений і альтернативний.''
''За ступенем визначеності, уявлення винного про суспільно небезпечні наслідки вчиненого ним діяння умисел ділиться на визначений, невизначений і альтернативний.''
==== '''Визначений умисел.''' ====
==== '''Визначений умисел.''' ====
Визначений умисел характеризується тим, що особа чітко уявляє собі характер і розмір наслідків вчиненого нею діяння. При цьому визначений умисел може бути простим (коли винний передбачає настання одного суспільно небезпечного наслідку) або альтернативним (коли винний передбачає можливість настання двох або більше, але індивідуально визначених наслідків).
Визначений умисел характеризується тим, що особа чітко уявляє собі характер і розмір наслідків вчиненого нею діяння. При цьому визначений умисел може бути простим (коли винний передбачає настання одного суспільно небезпечного наслідку) або альтернативним (коли винний передбачає можливість настання двох або більше, але індивідуально визначених наслідків).
==== Невизначений умисел. ====
==== Невизначений умисел. ====
При невизначеному умислі злочинні наслідки хоч і передбачаються винним, але не є конкретизованими.
При невизначеному умислі злочинні наслідки хоч і передбачаються винним, але не є конкретизованими.
==== Альтернативний умисел. ====
==== Альтернативний умисел. ====
Альтернативний умисел має місце тоді, коли винний передбачає й однаково бажає чи свідомо допускає настання одного з кількох можливих суспільно небезпечних наслідків.
Альтернативний умисел має місце тоді, коли винний передбачає й однаково бажає чи свідомо допускає настання одного з кількох можливих суспільно небезпечних наслідків.