Поняття та форми вини в кримінальному праві: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
'''Вина''' у кримінальному праві – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, що виражається у формі умислу або необережності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 23 КК]). Вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину і має бути встановлена у випадку його вчинення.
'''Вина''' у кримінальному праві – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, що виражається у формі умислу або необережності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 23 КК]). Вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину і має бути встановлена у випадку його вчинення.


У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 62 Конституції України] закріплений важливий принцип, відповідно до якого кримінальна відповідальність можлива лише тоді, коли буде доведено вину особи у вчиненні кримінального правопорушення. Це конституційне положення знайшло своє втілення в чинному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 2 КК]). Крім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 11 КК] визнає злочином лише суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність). Законодавче закріплення цього положення є важливою гарантією дотримання законності в діяльності правоохоронних органів і суду.
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 62 Конституції України] закріплений важливий принцип, відповідно до якого кримінальна відповідальність можлива лише тоді, коли буде доведено вину особи у вчиненні кримінального правопорушення. Це конституційне положення знайшло своє втілення в чинному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 2 КК]). Крім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 11 КК] визнає кримінальним правопорушенням лише суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність). Законодавче закріплення цього положення є важливою гарантією дотримання законності в діяльності правоохоронних органів і суду.
==Категорії вини в кримінальному праві==
==Категорії вини в кримінальному праві==
Основними категоріями, які характеризують вину, є її зміст, сутність, форма та ступінь.
Основними категоріями, які характеризують вину, є її зміст, сутність, форма та ступінь.
Рядок 55: Рядок 55:
Поділ умислу на прямий і непрямий має важливе значення для кваліфікації злочинів та індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання, а також для відмежування замаху на злочин від закінченого злочину.
Поділ умислу на прямий і непрямий має важливе значення для кваліфікації злочинів та індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання, а також для відмежування замаху на злочин від закінченого злочину.


Теорія кримінального права і судова практика крім прямого та непрямого умислу виділяють інші види умислу, які при певних обставинах також можуть мати кримінальне правове значення.  
<u>Теорія кримінального права і судова практика крім прямого та непрямого умислу виділяють інші види умислу, які при певних обставинах також можуть мати кримінальне правове значення.</u>


''За часом виникнення й формування відрізняють умисел заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово.''
''За часом виникнення й формування відрізняють умисел заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово.''
Рядок 64: Рядок 64:


Окремим видом умислу, що виник раптово, є ''афективний'' вид умислу, тобто такий, що виникає у процесі сильного душевного хвилювання під впливом афекту, раптово під впливом тих чи інших обставин найчастіше внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Окремим видом умислу, що виник раптово, є ''афективний'' вид умислу, тобто такий, що виникає у процесі сильного душевного хвилювання під впливом афекту, раптово під впливом тих чи інших обставин найчастіше внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
''За ступенем визначеності, уявлення винного про суспільно небезпечні наслідки вчиненого ним діяння умисел ділиться на визначений, невизначений і альтернативний.''
==== '''Визначений умисел.''' ====
Визначений умисел характеризується тим, що особа чітко уявляє собі характер і розмір наслідків вчиненого нею діяння. При цьому визначений умисел може бути простим (коли винний передбачає настання одного суспільно небезпечного наслідку) або альтернативним (коли винний передбачає можливість настання двох або більше, але індивідуально визначених наслідків).
==== Невизначений умисел. ====
При невизначеному умислі злочинні наслідки хоч і передбачаються винним, але не є конкретизованими.
==== Альтернативний умисел. ====
Альтернативний умисел має місце тоді, коли винний передбачає й однаково бажає чи свідомо допускає настання одного з кількох можливих суспільно небезпечних наслідків.
У випадках вчинення злочину з невизначеним або альтернативним умислом відповідальність настає залежно від фактично заподіяних наслідків, оскільки винний передбачав настання будь-якого із цих наслідків і бажав чи свідомо припускав Їх настання.
===Необережність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 25 КК України])===
===Необережність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 25 КК України])===
Необережність є особливою формою психічного ставлення винного до шкідливих наслідків вчиненого ним діяння. При вчиненні необережних злочинів неможливі готування, замах та співучасть.
Необережність є особливою формою психічного ставлення винного до шкідливих наслідків вчиненого ним діяння. При вчиненні необережних злочинів неможливі готування, замах та співучасть.
Рядок 69: Рядок 81:
Необережність поділяється на кримінально протиправну самовпевненість та кримінально протиправну недбалість.  
Необережність поділяється на кримінально протиправну самовпевненість та кримінально протиправну недбалість.  
====Кримінально протиправна самовпевненість.====
====Кримінально протиправна самовпевненість.====
Необережність є кримінально протиправною самовпевненістю, коли особа '''''передбачала''''' настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але '''''легковажно розраховувала на їх відвернення''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 25 КК України]).  
Необережність є кримінально протиправною самовпевненістю, коли особа '''''передбачала''' можливість'' настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але '''''легковажно розраховувала на їх відвернення''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 25 КК України]).  


Кримінально протиправна самовпевненість включає в себе дві ознаки - інтелектуальну та вольову.
Кримінально протиправна самовпевненість включає в себе дві ознаки - інтелектуальну та вольову.
Рядок 93: Рядок 105:
Законодавче визначення вольової ознаки кримінально протиправної недбалості пов'язане з двома критеріями - об'єктивним («повинна була передбачити настання шкідливих наслідків») і суб'єктивним («могла їх передбачити»).
Законодавче визначення вольової ознаки кримінально протиправної недбалості пов'язане з двома критеріями - об'єктивним («повинна була передбачити настання шкідливих наслідків») і суб'єктивним («могла їх передбачити»).
===Казус===
===Казус===
Від кримінально протиправної недбалості слід відрізняти так званий випадок ("казус"), тобто невинне заподіяння шкоди. Він має місце тоді, коли у особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не було реальної можливості передбачити настання злочинних наслідків.
Від кримінально протиправної недбалості слід відрізняти так званий випадок ("казус"), тобто невинне заподіяння шкоди. Він має місце тоді, коли у особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не було реальної можливості передбачити настання суспільно небезпечних наслідків.


Таким чином, на відміну від кримінально протиправної недбалості при казусі особа не передбачала настання наслідків своїх дій і не могла їх передбачити (відсутній суб'єктивний критерій).
Таким чином, на відміну від кримінально протиправної недбалості при казусі особа не передбачала настання наслідків своїх дій і не могла їх передбачити (відсутній суб'єктивний критерій).