Судові витрати:поняття, види, порядок оплати: відмінності між версіями

*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]

== Що таке судові витрати? ==

== Які є види судових витрат? ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.<br>

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:<br />

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;<br />

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

== Що таке судовий збір? ==

Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 2, 3, 4 Закону України “Про судовий збір”]. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”]).  

Також законом чітко визначено питання щодо:

# порядку сплати судового збору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”]). Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти на сайті “[http://court.gov.ua/ Судова влада України]”;

# а також [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядок та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].

== Що таке витрати, пов'язані з розглядом справи? ==

[[Файл:35972435 448269385618496 1986770533038948352 n.jpg|міні|Витрати на професійну правничу допомогу]]

Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 139 Цивільного процесуального кодексу України]).

Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 140 Цивільного процесуального кодексу України)].

Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

== Як забезпечується оплата судових витрат? ==

[[Файл:Забезпечення та попередня оплата судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Забезпечення та попередня оплата судових витрат]]]

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

== Чи можливо змінити строк оплати судових витрат, їх розмір? ==

Суд, враховуючи майновий стан сторони, '''може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на визначений строк у порядку, передбаченому законом, '''але не більше як до ухвалення судового рішення у справі'''.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

| У разі закриття справи за відсутності предмета спору судові витрати не стягуються. У справі позивач звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідачка направила їй засобами поштового зв`язку правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких вона змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказала відсутність предмета спору.

Натомість суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

|}

[[Категорія:  Цивільне процесуальне право‎]]

[[Категорія:  Суди]]