Екстрадиція шукачів захисту: не допустити: відмінності між версіями

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0834-18#Text Порядок дій уповноважених службових осіб органів Державної прикордонної служби України під час затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, без ухвали слідчого судді або суду, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.05.2018 № 386]

* [https://www.refworld.org.ru/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=575e6ab24 Керівна записка УВКБ ООН з екстрадиції і міжнародного захисту біженців, квітень 2008 року]  

Міжнародне право про біженців прямо передбачає захист від вислання в країну, де біженці можуть піддатися ризику переслідування. Це положення відомо як принцип невислання, який закріплений, в першу чергу,  у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011#Text Конвенції про статус біженців]:

!В Україні заборонено висилати, екстрадувати, примусово повертати не тільки біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, але й осіб, які звернулися в Україні за міжнародним захистом (шукачів захисту), у випадку, коли такі дії призведуть до загрози їхньому життю, свободі чи застосування до них катувань.  

|}

Заборона вислання (екстрадиції) біженців (шукачів захисту) не перешкоджає проведенню щодо них екстрадиційної перевірки.

Оскаржити негативне рішення органів ДМС України можна в адміністративному та судовому порядку, підтвердженням такого оскарження буде скарга з інформацією про її надіслання або адміністративний позов/апеляційна/касаційна скарга відповідно.  

Відповідно до ст. 581 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] шукач захисту, стосовно якого розглядається питання про видачу (екстрадицію), має право:

8) робити заяви, заявляти клопотання, виступати в суді мовою, якою вона володіє, користуватися послугами перекладача, а також отримати переклад судового рішення та рішення центрального органу України мовою, якою вона користувалася під час розгляду.

Затримання особи, яка запитується іноземною державою, здійснюється в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України «<nowiki/>[[Затримання особи без ухвали слідчого суду, судді|Затримання уповноваженою службовою особою]]<nowiki/>». Додаткові гарантії для таких осіб передбачені у ст. 582 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* обов’язок уповноважених осіб негайно повідомляти прокурору, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, про підстави і мотиви затримання;

Порядок прийняття такої заяви і подальшого передання її органам Державної міграційної служби врегульований [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1212-16#Text Інструкцією про порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та взаємодії з територіальними органами Державної міграційної служби України під час звернення іноземців чи осіб без громадянства із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.08.2016 № 772.]

Тимчасовий арешт - це взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений КПК України або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію).

# компетентний орган іноземної держави відмовився вимагати видачу особи;

# центральним органом України прийнято рішення про відмову у видачі особи (екстрадиції).

Екстрадиційний арешт – це взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений КПК України або міжнародним договором України для забезпечення її видачі

# міцність соціальних зв’язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців (наявність дітей, дружини, працевлаштування, житла на правах оренди, поручителів грають на користь обрання запобіжного заходу не пов’язаного із позбавленням свободи (див. ухвалу суду апеляційної інстанції у справі № 373/659/17 та ухвалу суду першої інстанції у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75345041 761/24081/18]).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, щодо якої застосовано екстрадиційний арешт, її захисником чи законним представником, прокурором, крім ухвал слідчого судді про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту, про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту, які оскарженню не підлягають.

Шукач захисту [[Використання практики Європейського суду з прав людини у справах шукачів притулку|не може бути виданий іноземній державі]]. Це протирічить ст. 33 Конвенції про статус біженців, ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод], ч.2 ст. 589 КПК України «Відмова у видачі особи (екстрадиції)», у ч.4 ст. 590 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] «Рішення за запитом про видачу особи (екстрадицію)».