Державна підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства: відмінності між версіями

==Нормативна база==

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587]  

*[https://minagro.gov.ua/ua/npa/pro-utvorennya-komisiyi-minagropolitiki-dlya-nadannya-koshtiv-peredbachenih-u-derzhavnomu-byudzheti-za-programoyu-finansova-pidtrimka-silgosptovarovirobnikiv-yaki-vikoristovuyutsya-dlya-derzh?v=6139d41158028 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06 вересня 2021 № 173 "Про утворення комісії Мінагрополітики для надання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", які використовуються для державної підтримки виробників плодів, ягід, винограду та хмелю"] (зі змінами, внесеними [https://minagro.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-u-dodatok-do-nakazu-ministerstva-agrarnoyi-politiki-ta-prodovolstva-ukrayini-vid-06-veresnya-2021-roku-173?v=617aa25f01d5c наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 жовтня 2021 № 321])

==Розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства в Україні==

===Українське садівництво - розвиток і перспективи===

Розвитку вітчизняної галузі садівництва останнім часом приділяється значна увага, адже цей напрям агробізнесу гарантує довгострокову економічну вигоду та стійкий збут продукції. Однак поряд із впливом кліматичних змін галузь наразилася на неочікувані проблеми логістики та збуту продукції, що може досить суттєво позначитися в майбутньому на перспективах розвитку цього напряму агробізнесу.  

Виробництво фруктів та ягід — це не тільки земля, дерева чи кущі та робочі руки. Тут ідеться про певну технологію, що потребує системності.  

Садівництво і ягідництво — це ніша для фермерів та домогосподарств. Оптимальна кількість землі під сад кратна одиницям чи десяткам гектарів. У такому разі можна проконтролювати процес виробництва й заробляти на ньому непогані гроші. Тобто йдеться про розмір паїв одної чи кількох сімей. Коли дивитися в такому ракурсі, то в Україні є непогані передумови, щоб садівництво стало масовим. Але чомусь воно таким не стає. Звісно, для цього існують перешкоди, адже ми не схильні ризикувати й украй неохоче беремося за щось нове та невідоме.  

===Українське виноградарство - розвиток і перспективи===

Виноградарство в Україні має багатовікову історію. Найбільші площі виноградників були в '''60-х''' роках минулого століття і складали близько '''400''' тис. га. Проте на сьогодні площа виноградників скоротилася майже в '''5''' разів і продовжує скорочуватись. На сьогодні їх площа становить близько '''40''' тис. га. В основному виноградники зосереджені в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Закарпатській областях.  

А потенціал ємності внутрішнього й зовнішнього ринку вина, наявність інтелектуального та виробничого капіталів для впровадження інноваційних технологій, переорієнтація споживчих переваг від міцних алкогольних напоїв до вин обумовлюють необхідність вдосконалення й розвитку виноградарства та виноробства в Україні.

===Українське хмелярство - розвиток і перспективи===

Окрім садів, виноградників та ягідників, багаторічними насадженнями вважають ще, зокрема, вирощування хмелю, ефіроолійних та лікарських культур, квітники та розсадники.  

Саме хміль надає пиву різнобарвну гаму смакових відтінків, пікантну гіркоту, аромат і стійкість. Оскільки споживання пива в світі постійно зростає, то й збільшується попит на хмелесировину. До того ж, екстракти хмелю частіше стали використовувати в галузях, не пов’язаних із пивоварінням: у харчовій, медичній, фармацевтичній промисловості. Свідченням тому є збільшення обсягів світової торгівлі продукцією хмелярства за останні 20 років більш ніж удвічі. Вітчизняне хмелярство досягло найбільшого розвитку в 70–80-ті роки минулого століття, коли Україна за площею насаджень та валовим збором хмелю вийшла на п’яте місце в світі після Німеччини, США, Китаю та Чехословаччини. Це давало можливість повністю забезпечити внутрішні потреби України та частину хмелю відправляти за кордон. Незважаючи на те, що попит на хміль постійно зростає, сьогодні українські хмелярі лише частково задовольняють внутрішній ринок, хоча галузь має всі можливості для виробництва потрібної кількості шишок хмелю. Вказані тенденції зумовлюють потребу розглянути стан хмелярства в Україні на сьогодні та перспективи його розвитку в подальшому.

==Умови отримання державної підтримки для розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587] (далі - Порядок), бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку виробників плодів, ягід, винограду та хмелю з метою стимулювання збільшення площ насаджень, обсягів виробництва плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю, нарощування потужностей з їх зберігання та переробки.

Отримувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи - підприємці, що провадять діяльність у галузях садівництва, виноградарства та хмелярства.

*стосовно яких не порушено справу про банкрутство, та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;

*які не мають на перше число місяця, в якому приймається рішення про включення до розподілів бюджетних коштів для компенсації витрат за напрямами, визначеними пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку], і реєстрів суб’єктів господарювання, яким нараховано компенсацію вартості за напрямами, визначеними пунктом 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку], прострочену більш як шість місяців заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку] передбачено, що суб’єктам господарювання, які закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники, бюджетні кошти надаються на безповоротній основі в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на поточний рік, для компенсації витрат (без урахування податку на додану вартість), здійснених у період з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року на:

#придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю (далі - садивний матеріал), - у розмірі до 80 відсотків здійснених витрат (після проведення ними садіння або ремонту насаджень);

#проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення (далі - роботи), - у розмірі до 50 відсотків здійснених витрат (після завершення монтажних робіт);

#закупівлю техніки, механізмів та обладнання (зокрема іноземного виробництва, які не виробляються в Україні) для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві згідно із затвердженим Мінекономіки переліком такої техніки, механізмів та обладнання, - у розмірі до 30 відсотків їх вартості. Компенсація витрат за садивний матеріал не може перевищувати нормативи, у межах яких проводиться часткове відшкодування їх вартості, затверджені Мінекономіки.

*нового будівництва та реконструкції холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду та хмелю власного виробництва, цехів первинної переробки винограду, плодів та ягід власного виробництва, об’єктів із заморожування плодово-ягідної продукції (далі - об’єкти);

*придбання ліній товарної обробки плодів та ягід, автоматизованих ліній з висушування плодів, ягід та хмелю власного виробництва, ліній з переробки плодів, ягід та технічних сортів винограду власного виробництва на соки, пюре, виноматеріали (далі - лінії) після завершення пусконалагоджувальних робіт.

Компенсації підлягає вартість об’єктів, введених в експлуатацію з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року, та/або вартість ліній, придбаних у той самий період.

Бюджетні кошти спрямовуються на погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства за видатками, які передбачені на державну підтримку виробників плодів, ягід, винограду та хмелю, в установленому порядку.

==Порядок отримання державної підтримки для розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства==

Розподіл бюджетних коштів за напрямами, визначеними пунктами 4 і 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку] та їх перерозподіл протягом року з урахуванням фактичного подання документів для отримання компенсації затверджується наказом Мінекономіки.

Для надання бюджетних коштів:

* Мінекономіки утворює комісію, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, положення про неї, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядком], форми звітності та нормативи;

* облдержадміністрації утворюють комісії з прийняття рішень щодо компенсації витрат за напрямами, визначеними пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку], затверджують їх склад та положення про них.

Суб’єкти господарювання подають до 15 жовтня обласним комісіям такі документи:

'''1)для отримання компенсації витрат на садивний матеріал і роботи:'''

* заявку на отримання бюджетних коштів; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

* фотоматеріали з підтвердженням садіння (ремонту) насаджень, спорудження шпалери та встановлення систем краплинного зрошення;

'''2) для отримання компенсації витрат на техніку, механізми та обладнання:'''

* заявку на отримання бюджетних коштів;

* акт інвентаризації насаджень.

У разі подання суб’єктом господарювання документів для отримання компенсації витрат за напрямами, визначеними пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку], документи, що дублюються, подаються в одному екземплярі.

'''3) для отримання компенсації вартості об’єктів суб’єкти господарювання подають до 15 жовтня комісії Мінекономіки такі документи:'''

* заявку на отримання бюджетних коштів; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

* акт інвентаризації насаджень.

Документи, подані не в повному обсязі, повертаються Мінекономіки суб’єкту господарювання в десятиденний строк. Документи, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

'''4) для отримання компенсації вартості ліній суб’єкти господарювання подають до 15 жовтня комісії Мінекономіки такі документи:'''

* заявку на отримання бюджетних коштів; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

* акт інвентаризації насаджень.

Суб’єкт господарювання, якому виплачена компенсація вартості об’єктів, ліній, техніки, механізмів та обладнання, у разі їх відчуження або використання протягом перших трьох років не за цільовим призначенням, повинен повернути одержані бюджетні кошти в повному обсязі.

Суб’єкти господарювання щороку до 15 січня протягом трьох років після одержання бюджетних коштів за встановленою формою подають Мінекономіки інформацію про об’єкти, лінії, техніку, механізми та обладнання, за які одержані бюджетні кошти.

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Аграрне право]]