Стягнення боргу за онлайн кредитом: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
→Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості: щодо пені в період воєнного стану Мітка: редагування коду 2017 |
||
| Рядок 115: | Рядок 115: | ||
Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними. | Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними. | ||
Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. | Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. | ||
{| class="wikitable sortable" | |||
|- | |||
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''! | |||
15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). | |||
Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 6<sup>1</sup>, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем". | |||
При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати. | |||
|} | |||
== Судова практика == | == Судова практика == | ||
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі). | * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі). | ||
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]] | [[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]] | ||
