Договір комісії: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Доповнення та редагування статті |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0079-95#Text Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 1995 року № 37] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0079-95#Text Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 1995 року № 37] | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0324-97 Інструкція про порядок оформлення суб’єктами господарювання операції при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08 липня 1997 року № 343] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0324-97 Інструкція про порядок оформлення суб’єктами господарювання операції при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08 липня 1997 року № 343] | ||
== Поняття договору комісії == | == Поняття договору комісії == | ||
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1011 ЦК України] за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. | Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1011 ЦК України] за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. | ||
== Предмет договору == | |||
== Предмет договору == | |||
Предметом договору комісії є вчинення одного чи декількох правочинів. Це робить інститут комісії схожим до інституту комерційного посередництва, що оформлюється агентськими договорами, предметом яких також є вчинення правочинів, зокрема, укладення договорів, і, відповідно, відрізняє від інституту доручення, предметом якого є "вчинення юридичних дій", в тому числі укладення договорів. | Предметом договору комісії є вчинення одного чи декількох правочинів. Це робить інститут комісії схожим до інституту комерційного посередництва, що оформлюється агентськими договорами, предметом яких також є вчинення правочинів, зокрема, укладення договорів, і, відповідно, відрізняє від інституту доручення, предметом якого є "вчинення юридичних дій", в тому числі укладення договорів. | ||
Комісія традиційно застосовується у сфері торгівлі. Зважаючи на це, наказами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0079-95 Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 13 березня 1995 р. № 37 | Комісія традиційно застосовується у сфері торгівлі. Зважаючи на це, наказами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0079-95 Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 13 березня 1995 р. № 37 затверджені Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами], а [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0324-97 від 8 липня 1997 р. № 343 - Інструкція про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами]. Однак все частіше предметом договору комісії стають цінні папери. За допомогою договорів комісії здійснюються різного роду банківські операції, здійснюється реалізація газу, електроенергії тощо. | ||
== Форма договору == | == Форма договору == | ||
Договір комісії укладається в простій письмовій формі (з урахуванням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 208 ЦК України]). Нотаріальне посвідчення в цьому випадку не потрібне, але при бажанні сторони можуть засвідчити договір у нотаріуса. | Договір комісії укладається в простій письмовій формі (з урахуванням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 208 ЦК України]). Нотаріальне посвідчення в цьому випадку не потрібне, але при бажанні сторони можуть засвідчити договір у нотаріуса. | ||
== Сторони договору == | == Сторони договору == | ||
Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. Комісіонер є виконавцем доручення, що дає комітент. | Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. Комісіонер є виконавцем доручення, що дає комітент. | ||
| Рядок 20: | Рядок 16: | ||
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1015 ЦК України] за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. | Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1015 ЦК України] за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. | ||
== Виконання договору комісії== | == Виконання договору комісії== | ||
Законодавство встановлює певні правила виконання договору комісії, які визначають поведінку сторін за договором. | Законодавство встановлює певні правила виконання договору комісії, які визначають поведінку сторін за договором. | ||
Згідно із ч. 1 ст. | Згідно із ч. 1 ст. 1014 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] комісіонер зобов'язаний вчиняти правочин на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Це може стосуватися ціни, за яку комісіонер продає або купує майно; способів його зберігання та транспортування; умов, за якими комісіонер його страхує, та ін. Якщо у комітента виникають сумніви, комісіонер має довести, що під час виконання комісійного доручення він діяв сумлінно, правочин вчинено ним на найбільш вигідних для комітента умовах, а зроблені витрати були необхідними. | ||
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] вирішується питання щодо вигоди, яку комісіонер додатково отримав за договором, укладеним із третьою особою. Якщо комісіонер визначив умови договору, а комітент учинив правочин на більш вигідних умовах, то відповідно до ч. 2 ст. 1014 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] вигода, яку отримав комісіонер, належить комітентові. Слід вважати, що сторони можуть визначити інший, ніж установлено в законі, режим вигоди, яку отримав комісіонер. | |||
У зв'язку з тим, що комісіонер діє за рахунок комітента, він має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків (ст. 1024 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Такі витрати можуть бути пов'язані з переїздом комісіонера в іншу місцевість для вчинення правочину, необхідністю оренди транспортних засобів або приміщення, зберіганням або страхуванням майна тощо. Право на відшкодування витрат за певних умов зберігається за комісіонером навіть у разі, якщо він не виконав комісійного доручення і не вчинив правочин. | |||
Комісіонер може отримати відшкодування, якщо: а) він вжив усіх заходів щодо вчинення правочину; б) не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (наприклад, різка зміна цін на ринку певних товарів або послуг, відсутність необхідного товару тощо). | Комісіонер може отримати відшкодування, якщо: а) він вжив усіх заходів щодо вчинення правочину; б) не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (наприклад, різка зміна цін на ринку певних товарів або послуг, відсутність необхідного товару тощо). | ||
Комісіонер зобов'язаний діяти відповідно до вказівок комітента (ч. 1 ст. 1014 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). При вчиненні договору з третьою особою може виникнути непередбачена ситуація, коли комісіонер не може виконати усі вказівки комітента. У такому разі необхідно отримати нові розпорядження комітента щодо виконання правочину. | Комісіонер зобов'язаний діяти відповідно до вказівок комітента (ч. 1 ст. 1014 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). При вчиненні договору з третьою особою може виникнути непередбачена ситуація, коли комісіонер не може виконати усі вказівки комітента. У такому разі необхідно отримати нові розпорядження комітента щодо виконання правочину. | ||
Комісіонер має право відступити від указівок комітента і вчинити правочин на інших, ніж передбачено договором доручення, умовах за двох обставин: а) якщо цього вимагають інтереси комітента; б) комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав від нього відповіді на свій запит у розумний строк. | Комісіонер має право відступити від указівок комітента і вчинити правочин на інших, ніж передбачено договором доручення, умовах за двох обставин: а) якщо цього вимагають інтереси комітента; б) комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав від нього відповіді на свій запит у розумний строк. | ||
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлені спеціальні правила, які стосуються відступу комісіонера від вказівок комітента під час учинення ним договорів купівлі та продажу майна (ч. З, ч. 4 ст. 1017 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлені спеціальні правила, які стосуються відступу комісіонера від вказівок комітента під час учинення ним договорів купівлі та продажу майна (ч. З, ч. 4 ст. 1017 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | ||
Кодекс регулює два види відносин, які тут можуть виникнути: 1) комісіонер продав майно за нижчою ціною порівняно з тією, яка була встановлена комітентом; 2) комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була визначена. Зрозуміло, що як у першому, так і в другому випадку комісіонер відступив від указівок комітента щодо умов договору і не в найкращий для нього спосіб, тому така ситуація потребує спеціального законодавчого вирішення. | Кодекс регулює два види відносин, які тут можуть виникнути: 1) комісіонер продав майно за нижчою ціною порівняно з тією, яка була встановлена комітентом; 2) комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була визначена. Зрозуміло, що як у першому, так і в другому випадку комісіонер відступив від указівок комітента щодо умов договору і не в найкращий для нього спосіб, тому така ситуація потребує спеціального законодавчого вирішення. | ||
| Рядок 46: | Рядок 41: | ||
Якщо склалася протилежна ситуація й комісіонер купив майно за вищою, ніж була погоджена, ціною, для забезпечення своїх інтересів комітент може: а) не прийняти майно, яке комісіонер придбав для нього, сповістивши комісіонера про своє рішення в розумний строк після отримання повідомлення про цю купівлю; б) отримати різницю у ціні від комітента, який вимушений буде це зробити, бо вийшов за межі, які були встановлені комітентом. Якщо комітент зробив відповідну доплату за майно, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору. | Якщо склалася протилежна ситуація й комісіонер купив майно за вищою, ніж була погоджена, ціною, для забезпечення своїх інтересів комітент може: а) не прийняти майно, яке комісіонер придбав для нього, сповістивши комісіонера про своє рішення в розумний строк після отримання повідомлення про цю купівлю; б) отримати різницю у ціні від комітента, який вимушений буде це зробити, бо вийшов за межі, які були встановлені комітентом. Якщо комітент зробив відповідну доплату за майно, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору. | ||
Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ч. 1 ст. 1016 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Існує чимало випадків, коли комісіонер не може здійснити виконання доручення, якщо комітент не забезпечить йому необхідних умов (комісіонер не може продати майно, яке належить комітентові, у зв'язку з тим, що товар не поступив на його склад; комітент не забезпечив комісіонера необхідними документами, які підтверджують якість товару, не надав технічної документації щодо його експлуатації тощо). У разі невиконання комітентом обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 1016 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], може ставитися питання про застосування правил щодо прострочення боржника (ст. 613 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ч. 1 ст. 1016 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Існує чимало випадків, коли комісіонер не може здійснити виконання доручення, якщо комітент не забезпечить йому необхідних умов (комісіонер не може продати майно, яке належить комітентові, у зв'язку з тим, що товар не поступив на його склад; комітент не забезпечив комісіонера необхідними документами, які підтверджують якість товару, не надав технічної документації щодо його експлуатації тощо). У разі невиконання комітентом обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 1016 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], може ставитися питання про застосування правил щодо прострочення боржника (ст. 613 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | ||
Відповідно до цього, якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. | Відповідно до цього, якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. | ||
== Відступ від вказівок комітента == | |||
Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ст. 1017 ЦК України)]. | |||
== Субкомісія == | |||
За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ст. 1015 ЦК України)]. | |||
== Виконання договору укладеного комісіонером з третьою особою == | |||
Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ч. ч. 3, 4 ст. 1016 ЦК України)]. | |||
== Право власності на придбане комісіонером майно == | |||
Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ст. 1018 ЦК України)]. ''Проте'', комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ст. 1019 ЦК України)]. ''В той же час'', комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ст. 1021 ЦК України)]. | |||
== Строк дії договору == | |||
Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ч. 1 ст. 1012 ЦК України)]. | |||
== Плата == | == Плата == | ||
| Рядок 54: | Рядок 64: | ||
Якщо договір комісії не виконано із причин, що залежать від комітента, комісіонер має право на комісійну винагороду на загальних підставах. | Якщо договір комісії не виконано із причин, що залежать від комітента, комісіонер має право на комісійну винагороду на загальних підставах. | ||
Також потрібно чітко вказати в договорі не тільки розмір комісійної винагороди, але й порядок її виплати комісіонеру. Розмір винагороди комісіонера можна встановити в договорі різними способами. Це може бути: відсоток від суми правочинів; тверда грошова сума; комбінована форма: тверда грошова сума та диференційований відсоток залежно від суми правочинів; різниця (або частина різниці) між ціною, призначеною комітентом, і ціною продажу товару (роботи, послуги) комісіонером. | Також потрібно чітко вказати в договорі не тільки розмір комісійної винагороди, але й порядок її виплати комісіонеру. Розмір винагороди комісіонера можна встановити в договорі різними способами. Це може бути: відсоток від суми правочинів; тверда грошова сума; комбінована форма: тверда грошова сума та диференційований відсоток залежно від суми правочинів; різниця (або частина різниці) між ціною, призначеною комітентом, і ціною продажу товару (роботи, послуги) комісіонером. | ||
| Рядок 60: | Рядок 70: | ||
Якщо комісіонер здійснить операцію на більш вигідних умовах, ніж це визначено комітентом (наприклад, продасть продукцію комітента за більш високою в порівнянні із зазначеною в договорі ціною), додатково отримана вигода належить комітенту. Рекомендуємо чітко прописати в договорі моменти, пов'язані з поверненням нереалізованого товару, прийнятого на комісію: строки, порядок, документи, які при цьому оформляються. | Якщо комісіонер здійснить операцію на більш вигідних умовах, ніж це визначено комітентом (наприклад, продасть продукцію комітента за більш високою в порівнянні із зазначеною в договорі ціною), додатково отримана вигода належить комітенту. Рекомендуємо чітко прописати в договорі моменти, пов'язані з поверненням нереалізованого товару, прийнятого на комісію: строки, порядок, документи, які при цьому оформляються. | ||
== Інші умови договору комісії == | |||
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text (ст. 1022 ЦК України)]. ''Форма звіту та строки подання звіту законодавством не регламентуються, тому сторони можуть встановлювати строки та форму звіту на власний розсуд. Проте, із визначення поняття первинний бухгалтерський документ (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88] та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за №168/704), слідує, що звіт комісіонера є первинним документом, тому у звіті треба зазначати обов'язкові реквізити, згідно із п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за №168/704 та ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"].'' | |||
== Припинення договору комісії == | == Припинення договору комісії == | ||
| Рядок 69: | Рядок 82: | ||
Незалежно від наявності титульного володільця майна, комітент як власник несе ризик його випадкової загибелі чи втрати (ст. 323 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Витрати за зберігання майна відшкодовуються комітентом, якщо інше не передбачено законом чи договором (ст. 1024 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | Незалежно від наявності титульного володільця майна, комітент як власник несе ризик його випадкової загибелі чи втрати (ст. 323 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Витрати за зберігання майна відшкодовуються комітентом, якщо інше не передбачено законом чи договором (ст. 1024 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | ||
== Наслідки смерті фізичної особи або припинення юридичної особи - комісіонера == | == Наслідки смерті фізичної особи або припинення юридичної особи - комісіонера == | ||
<blockquote>У разі смерті фізичної особи або ліквідації | <blockquote>У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи -комісіонера договір комісії припиняється.</blockquote>Якщо юридична особа - комісіонер припиняється і встановлюються її правонаступники, права та обов'язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору. | ||
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | ||
