Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід: відмінності між версіями

|-

| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

У звʼязку з цим внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], якими визначено особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану ''(статті 615-616, розділ IX¹'').  

Так, у разі введення воєнного стану та якщо:

* відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 цього Кодексу, а також '''повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб,''' які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину, - такі '''повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури''' з урахуванням вимог статті 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором; (стаття 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] ).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, '''може бути продовжений до одного місяця''' керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.  

== Загальні положення ==

Кримінальне процесуальне затримання є різновидом саме запобіжного заходу, а не слідчою дією, з приводу чого окремі вчені до цього часу ведуть дискусію, бо вичерпний зміст затримання полягає в запобіганні ухилення підозрюваного, обвинуваченого від слідства і суду, припиненні його злочинної діяльності, запобіганні фальсифікації ним доказів. Разом з тим треба підкреслити, що затримання не може бути віднесено до категорії слідчих дій, оскільки здійснюється, за виключенням його застосування з метою забезпечення приводу, до внесення відомостей про правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а слідчі дії можуть проводитись лише після цього (можливість проведення у невідкладних випадках слідчого огляду до внесення відомостей до Єдиного реєстру як екстраординарна дія не спростовує висловлене твердження).<br />Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''затримання особи передбачає два порядки затримання''':

* законне затримання (ст. 207 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);

* затримання уповноваженою службовою особою (ст. 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).</u><br />

Ці види затримання мають суттєві відмінності. Вони відрізняються за метою, підставами, процесуальним порядком застосування та суб'єктами здійснення.

== Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу (статті 187-191 КПК України) ==

Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу полягає у короткочасному '''(до 36 годин)''' утриманні підозрюваного обвинуваченого під вартою, щоб забезпечити його можливість постати перед слідчим суддею, судом для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.<br />

Даний порядок затримання має такі ''особливості'':

- після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;  

Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після його одержання у закритому судовому засіданні за участю прокурора.  

Якщо прокурор не доведе наявність вказаних обставин, то слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу.<br />Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою та обґрунтовані у клопотанні.<br />Форма і зміст ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу повинна відповідати вимогам, зазначеним в ч. 1, 2 ст. 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Дана ухвала має бути виконана у строк, встановлений у цій ухвалі.

* добровільного з’явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;

* відкликання ухвали прокурором (ч. 3 ст. 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).

Ухвалу про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 309 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].

Наведений вище різновид затримання за своєю суттю є примусовим заходом забезпечення явки підозрюваного, обвинуваченого до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою.

== Затримання без ухвали слідчого судді, суду ==

Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду є основним видом цього тимчасового запобіжного заходу, який здійснюється з метою припинення кримінального правопорушення, попередження уникнення від слідства чи суду та запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Можливість затримання особи без попереднього отримання рішення суду обумовлена тим, що часто необхідність затримання виникає раптово і має невідкладний характер.<br />Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду як тимчасовий запобіжний захід поділяється на такі різновиди:

* законне затримання (ст. 207 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);

* затримання уповноваженою службовою особою (ст. 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).

=== Законне затримання ===

1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;

Якщо в силу певних причин не має можливості доставити затриманого до уповноваженої службової особи, то закон зобов'язує особу, яка здійснила затримання, негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

'''Затримання уповноваженою службовою особою''' регламентовано ст. 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], в якій передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину лише у випадках:

# якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

Крім того, '''протягом 24 годин '''з моменту затримання орган досудового розслідування повинен вручити затриманій особі ''повідомлення про підозру'', у випадку якщо протягом зазначеного часу особі не вручено повідомлення про підозру, то така особа ''підлягає негайному звільненню''.

При обчисленні строків затримання важливе значення має момент затримання.  

Порядок звільнення затриманої особи, щодо якої був обраний запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, залежить від виду запобіжного заходу, який був обраний за ухвалою слідчого судді, суду. Так, в ст. 202 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] визначено, що:<br />- у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно;<br />- у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання;<br />- у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти або негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання.

== Оскарження ==

Стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] гарантує кожному затриманому право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

У судовій практиці найчастіше оскаржують:

* підставу затримання;

* процедуру затримання (застосування насильства);

* строк затримання: строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання.

== Порядок залучення захисника у випадку затримання особи за підозрою в учиненні кримінального правопорушення ==

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»] особи, які відповідно до кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.  

* час та підстави затримання особи;   

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

[[Категорія:Суди]]