Договір позики: відмінності між версіями

|-

| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

* У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані '''включно з 24 лютого 2022 року''' за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).  

|}

Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.<br>

== Форма договору позики ==

'''Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі.''' В [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України] зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 1047 ЦК України]).

'''Позика вважається повернутою''' в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У випадку смерті позичальника позикодавець повинен протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо позикодавець не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги погашення боргу.

== Наслідки порушення договору позичальником ==

У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1050 Цивільного кодексу України] якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 625 Цивільного кодексу України.]

Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|до суду в порядку цивільного судочинства]].

=== Позасудовий порядок ===

=== Судовий порядок ===

У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду з позовом]] про стягнення коштів за договором позики.