Оскарження вироку в суді апеляційної інстанції: відмінності між версіями

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1717740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року № 10-1717/0/4-12 "Про деякі питання порядку здійснення судового провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України"]

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому для розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні (стаття 382 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК]), то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (0частина третя статті 395 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК]).<br />Відповідно до  статті 397 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК] суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3250 КПК] '''за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право''':  

1) належно не з'ясовано обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочину;  

 

2) всебічно і повно не досліджено ознаки, на підставі яких встановлюється суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину;  

 

3) поверхово досліджено відомості про особу обвинувачуваного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання;  

 

4) не з'ясовано наявність/відсутність обставин, що виключають притягнення особи до кримінальної відповідальності;  

 

5) недостатньо досліджено характер і розмір заподіяної шкоди;  

 

6) не встановлено роль кожного обвинуваченого у вчиненні кожного епізоду злочину;  

 

7) не виявлено причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, якщо це має істотне значення для справи;  

 

8) не вжито заходів щодо перевірки показань заінтересованих учасників провадження, що покладені в основу судового рішення;  

 

9) не з'ясовано причини істотних протиріч у доказах;  

 

10) висновки суду побудовано на припущеннях;  

 

11) не проведено необхідні слідчі дії;  

 

12) неповно досліджено версії обвинувачення або захисту;  

 

13) суд необґрунтовано обмежився оголошенням показань свідків, не допитавши їх;  

 

14) не з'ясовано обставини, що мають значення для початку досудового розслідування щодо осіб, причетних до злочину, встановлення ролі яких може вплинути на ступінь винуватості засуджених осіб.

1) за наявності підстав для закриття судом кримінального провадження його не було закрито (стаття 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3250 КПК]);  

 

2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;  

 

3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3250 КПК], або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;  

 

4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;  

 

5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;  

 

6) порушено правила підсудності;  

 

7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

б) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд (пункти 2, 3 частини 1 статті 415 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3250 КПК]).