Аліментні обов'язки інших членів сім'ї та родичів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Valerii.lebid (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
==Загальні положення==
==Загальні положення==
Наявність прав та обов’язків кожного із членів сім’ї щодо інших вважається однією із найсуттєвіших її ознак. Норми сімейного законодавства визначають основні права та обов’язки не тільки кожного із подружжя і суб’єктів сімейних відносин найближчого ступеня спорідненості, зокрема батьків і дітей, а й інших членів сім’ї та родичів. До них законодавством віднесені: баба, дід, прабаба, прадід, брати, сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, брати, сестри та інші родичі. Вони мають законодавчо визначену можливість набуття та здійснення як особистих немайнових, так і майнових прав, маючи також і відповідні обов’язки.
Наявність прав та обов’язків кожного із членів сім’ї щодо інших вважається однією із найсуттєвіших її ознак. Норми сімейного законодавства визначають основні права та обов’язки не тільки кожного із подружжя і суб’єктів сімейних відносин найближчого ступеня спорідненості, зокрема батьків і дітей, а й інших членів сім’ї та родичів. До них законодавством віднесені: баба, дід, прабаба, прадід, брати, сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, брати, сестри та інші родичі. Вони мають законодавчо визначену можливість набуття та здійснення як особистих немайнових, так і майнових прав, маючи також і відповідні обов’язки.
Так, питання майнових прав або обов’язків по утриманню інших членів сім’ї та родичів регулюються ст.ст. 265–274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] (далі - СК України) та розраховані на значний контроль держави за відповідними відносинами. Законодавством передбачено, що такий обов’язок може здійснюватися як добровільно, так і примусово.  
Так, питання майнових прав або обов’язків по утриманню інших членів сім’ї та родичів регулюються ст.ст. 265–274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] (далі - СК України) та розраховані на значний контроль держави за відповідними відносинами. Законодавством передбачено, що такий обов’язок може здійснюватися як добровільно, так і примусово.  
==Особливості аліментних відносин між іншими членами сім’ї та родичами==
==Особливості аліментних відносин між іншими членами сім’ї та родичами==
Рядок 35: Рядок 36:
*онуки та правнуки зобов’язані утримувати своїх бабу, діда, прабабу, прадіда, якщо вони можуть надавати їм матеріальну допомогу.  
*онуки та правнуки зобов’язані утримувати своїх бабу, діда, прабабу, прадіда, якщо вони можуть надавати їм матеріальну допомогу.  
Неможливість надання такої допомоги у випадку наявності поважних причин є підставою для їх звільнення від цього обов’язку.
Неможливість надання такої допомоги у випадку наявності поважних причин є підставою для їх звільнення від цього обов’язку.
Аліментний обов’язок внуків (правнуків) має місце щодо діда, баби, прадіда та прабаби як з боку матері, так і з боку батька. При цьому не має значення, чи перебували внуки (правнуки) на вихованні або утриманні діда, баби, прадіда або прабаби, чи брали участь останні у вихованні або утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх внуків або правнуків.
Аліментний обов’язок внуків (правнуків) має місце щодо діда, баби, прадіда та прабаби як з боку матері, так і з боку батька. При цьому не має значення, чи перебували внуки (правнуки) на вихованні або утриманні діда, баби, прадіда або прабаби, чи брали участь останні у вихованні або утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх внуків або правнуків.
==Обов’язок по утриманню братів та сестер==
==Обов’язок по утриманню братів та сестер==
Рядок 41: Рядок 43:
*за умови, що повнолітні брати та сестри мають можливість таку допомогу надавати.
*за умови, що повнолітні брати та сестри мають можливість таку допомогу надавати.
Закон не обумовлює аліментний обов’язок братів і сестер наявністю в них працездатності, тому до утримання малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних, незабезпечених братів і сестер можуть бути залучені і непрацездатні, проте такі, що мають достатні кошти, брати й сестри.  
Закон не обумовлює аліментний обов’язок братів і сестер наявністю в них працездатності, тому до утримання малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних, незабезпечених братів і сестер можуть бути залучені і непрацездатні, проте такі, що мають достатні кошти, брати й сестри.  
Обов’язок по утриманню виникає у повнорідних і неповнорідних братів та сестер (єдинокровних та єдиноутробних), оскільки вони є особами, пов’язаними між собою кровним спорідненням. Не мають такого обов’язку зведені брати й сестри. Норми ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] не містять вказівки на ступінь споріднення братів та сестер, між якими можуть виникнути правовідносини по утриманню. Тому є підстави вважати, що до виконання обов’язку по утриманню малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер можуть бути залучені не тільки рідні брати й сестри, а і брати та сестри більш дальніх ступенів споріднення (двоюрідні, троюрідні тощо).
Обов’язок по утриманню виникає у повнорідних і неповнорідних братів та сестер (єдинокровних та єдиноутробних), оскільки вони є особами, пов’язаними між собою кровним спорідненням. Не мають такого обов’язку зведені брати й сестри. Норми ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] не містять вказівки на ступінь споріднення братів та сестер, між якими можуть виникнути правовідносини по утриманню. Тому є підстави вважати, що до виконання обов’язку по утриманню малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер можуть бути залучені не тільки рідні брати й сестри, а і брати та сестри більш дальніх ступенів споріднення (двоюрідні, троюрідні тощо).  
 
Обов’язок братів та сестер по утриманню не ставиться в залежність від того, чи брали повнолітні брати та сестри, які потребують утримання, участь у вихованні та утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх братів і сестер, в яких вони вимагають надання утримання.  
Обов’язок братів та сестер по утриманню не ставиться в залежність від того, чи брали повнолітні брати та сестри, які потребують утримання, участь у вихованні та утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх братів і сестер, в яких вони вимагають надання утримання.  
==Обов’язок мачухи, відчима утримувати падчерку, пасинка==
==Обов’язок мачухи, відчима утримувати падчерку, пасинка==
Рядок 73: Рядок 77:
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.


Як визначає ч. 2 ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як визначає ч. 2 ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню на одну дитину, має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не може бути менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
 
Мінімальний рекомендований сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню з інших членів сім’ї та родичів на одну дитину, становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
 
Водночас, для визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, а також умов повного або часткового звільнення їх від сплати заборгованості законодавець відсилає до положень, що регулюють відповідні питання щодо аліментів з батьків на утримання дитини (статті 194-197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).
Водночас, для визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, а також умов повного або часткового звільнення їх від сплати заборгованості законодавець відсилає до положень, що регулюють відповідні питання щодо аліментів з батьків на утримання дитини (статті 194-197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).
Зміна розміру аліментів з інших членів сім’ї та родичів та звільнення від їх сплати передбачена у наступних випадках (невичерпний перелік):
Зміна розміру аліментів з інших членів сім’ї та родичів та звільнення від їх сплати передбачена у наступних випадках (невичерпний перелік):
*якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати;
*якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати;
*за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
*за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Підсумовуючи вищенаведене слід звернути окрему увагу, що з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що справ щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів вкрай мало у порівнянні з так би мовити «класичними» аліментними справами щодо стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей.
Підсумовуючи вищенаведене слід звернути окрему увагу, що з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що справ щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів вкрай мало у порівнянні з так би мовити «класичними» аліментними справами щодо стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей.
Окремою особливістю такої категорії справ є те, що на відміну від справ про стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей, які часто вважаються «безпрограшними» і зазвичай закінчуються задоволенням позовних вимог (або, принаймні, частковим їх задоволенням), предмет доказування у справах щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів значно ширший, а тому, нерідко суди відмовляють у задоволенні таких вимог через недоведеність позивачем тих фактів і обставин, на які він/вона посилається як на підставу своїх вимог.
Окремою особливістю такої категорії справ є те, що на відміну від справ про стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей, які часто вважаються «безпрограшними» і зазвичай закінчуються задоволенням позовних вимог (або, принаймні, частковим їх задоволенням), предмет доказування у справах щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів значно ширший, а тому, нерідко суди відмовляють у задоволенні таких вимог через недоведеність позивачем тих фактів і обставин, на які він/вона посилається як на підставу своїх вимог.
Таким чином, інститут Аліментних зобов’язань інших членів сім’ї та родичів існує та врегульований нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], однак, на практиці, своє застосування відповідні положення знаходять дуже рідко.
Таким чином, інститут Аліментних зобов’язань інших членів сім’ї та родичів існує та врегульований нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], однак, на практиці, своє застосування відповідні положення знаходять дуже рідко.
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]