Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
→Суб'єктивна сторона злочину: Якщо для вчинення запланованих дій особа користується допомогою іншої особи, ця обставина не виключає причинного звʼязку між діями першої особи та тим результатом, досягнення якого вона усвідомлювала та охоплювала своїм умислом
мНемає опису редагування
Рядок 12: Рядок 12:
Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - ККУ), але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину (стаття 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#n792 ККУ]).
Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - ККУ), але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину (стаття 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#n792 ККУ]).


=== Об'єктивна сторона злочину ===
=== Об'єктивна сторона правопорушення ===


Об'єктом злочину є здоров'я особи.
Об'єктом правопорушення є здоров'я особи.


Об'єктивну його сторону характеризують:  
Об'єктивну його сторону характеризують:  
Рядок 31: Рядок 31:
Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від '''10%''' до '''33%''' включно. Стійка втрата працездатності на одну третину працездатності або більше є ознакою [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] і її спричинення в результаті умисного тілесного ушкодження слід кваліфікувати за статтею 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ]. Втрата загальної працездатності до '''10%''' визнається незначною стійкою втратою працездатності і є ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке встановлено частиною другою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ]. Відсоток втрати працездатності визначається судово-медичною експертизою з урахуванням нормативно визначених Міністерством охорони здоров'я України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#top критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності].
Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від '''10%''' до '''33%''' включно. Стійка втрата працездатності на одну третину працездатності або більше є ознакою [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] і її спричинення в результаті умисного тілесного ушкодження слід кваліфікувати за статтею 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ]. Втрата загальної працездатності до '''10%''' визнається незначною стійкою втратою працездатності і є ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке встановлено частиною другою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ]. Відсоток втрати працездатності визначається судово-медичною експертизою з урахуванням нормативно визначених Міністерством охорони здоров'я України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#top критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності].


Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних вище наслідків.
Правопорушення вважається закінченим з моменту настання вказаних вище наслідків.


=== Суб'єктивна сторона злочину ===
=== Суб'єктивна сторона правоворушення ===


Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла '''14'''-річного віку.  
Суб'єктом правопорушення є осудна особа, яка досягла '''14'''-річного віку.  


Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому психічне ставлення винного до умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, вчиненого з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій, виражається лише у прямому умислі.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому психічне ставлення винного до умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, вчиненого з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій, виражається лише у прямому умислі.


Найчастіше при вчиненні цього злочину умисел має неконкретизований характер. Якщо умисел винного був спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а результатом його дій стало заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчинене слід визнавати замахом на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження і кваліфікувати за відповідними частинами статей 15 і 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ].
Найчастіше при вчиненні цього правопорушення умисел має неконкретизований характер. Якщо умисел винного був спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а результатом його дій стало заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчинене слід визнавати замахом на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження і кваліфікувати за відповідними частинами статей 15 і 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ].


Мета умисного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження впливає на кваліфікацію діяння у двох випадках - коли нею є:  
Мета умисного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження впливає на кваліфікацію діяння у двох випадках - коли нею є:  
Рядок 54: Рядок 54:
* з метою залякування потерпілого або його родичів, їх примусу до певних дій;  
* з метою залякування потерпілого або його родичів, їх примусу до певних дій;  
* з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (частина друга статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ]).  
* з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (частина друга статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ]).  
Залякування у складі цього злочину за своїм змістом є близьким до залякування у складі [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|умисного тяжкого тілесного ушкодження]].
Залякування у складі цього правопорушення за своїм змістом є близьким до залякування у складі [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|умисного тяжкого тілесного ушкодження]].


Особливістю цієї ознаки при заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження є те, що залякування спрямовується, крім потерпілого, лише на його родичів, тоді як при вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження воно спрямовується проти будь-яких інших осіб. Крім того, особливістю залякування при вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ], є те, що воно не охоплює собою дій, які утворюють примус потерпілого чи його родичів до певних дій. Ця ознака як кваліфікуюча умисне середньої тяжкості тілесних ушкоджень виділена окремо у частині другій статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ], тоді як у частині другій статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] вона не передбачена.
Особливістю цієї ознаки при заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження є те, що залякування спрямовується, крім потерпілого, лише на його родичів, тоді як при вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження воно спрямовується проти будь-яких інших осіб. Крім того, особливістю залякування при вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ], є те, що воно не охоплює собою дій, які утворюють примус потерпілого чи його родичів до певних дій. Ця ознака як кваліфікуюча умисне середньої тяжкості тілесних ушкоджень виділена окремо у частині другій статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ], тоді як у частині другій статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] вона не передбачена.


У складі злочину, передбаченого частиною другою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ], примус означає домагання від потерпілого або його родичів вчинення або утримання від вчинення певних дій шляхом заподіяння потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Якщо в результаті примусу потерпілим або його родичем було вчинено діяння, яке містить ознаки злочину, його слід оцінювати з урахуванням положень статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ].
У складі правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ], примус означає домагання від потерпілого або його родичів вчинення або утримання від вчинення певних дій шляхом заподіяння потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Якщо в результаті примусу потерпілим або його родичем було вчинено діяння, яке містить ознаки правопорушення, його слід оцінювати з урахуванням положень статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ].


Такий примус, якщо він поєднаний з вимогою щодо потерпілого або його родичів - передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру; припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю; виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання - слід кваліфікувати, відповідно, за частиною третьою статті 189, частиною третьою статті 206, частиною третьою статті 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ].
Такий примус, якщо він поєднаний з вимогою щодо потерпілого або його родичів - передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру; припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю; виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання - слід кваліфікувати, відповідно, за частиною третьою статті 189, частиною третьою статті 206, частиною третьою статті 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ].
Рядок 94: Рядок 94:


== Куди звертатися ==
== Куди звертатися ==
Судово-медична експертиза для встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження здійснюється фахівцями державних установ судово-медичних експертиз Міністерства охорони здоров'я України, а також може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі ліцензії, що видається Міністерством охорони здоров'я України України.
Судово-медична експертиза для встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження здійснюється фахівцями державних установ судово-медичних експертиз Міністерства охорони здоров'я України, а також може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі ліцензії, що видається Міністерством охорони здоров'я України.


Судово-медична експертиза проводиться згідно з постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду (пункт підпункт 2.1. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, завтвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6]).
Судово-медична експертиза проводиться згідно з постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду (пункт підпункт 2.1. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, завтвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6]).
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Умисне_середньої_тяжкості_тілесне_ушкодження