Захист прав споживачів кредитних послуг: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 1: Рядок 1:
   
   
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
Рядок 9: Рядок 8:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492]
{| class="wikitable sortable"
{| class="wikitable sortable"
|-
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Національний банк України дозволив банкам не враховувати несплату за кредитами як прострочення <u>протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього</u>, якщо несплата пов’язана із російською агресією.
'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого:'''


Водночас звертаємо увагу на те, що:
'''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).


1. Про кредитні канікули потрібно домовитися безпосередньо з банком. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів аби продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто надалі сплачувати.
Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.


2. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Кредитні канікули – це тільки пауза, тобто відтермінування у розрахунках клієнта з банком під час воєнного стану в країні. Така "перерва" може стосуватися сплати основної суми кредиту ("тіла" кредиту) чи нарахованих відсотків.


Домовленість між банком і позичальником є добровільною. Багато банків вже самостійно ініціювали відтермінування сплати за позиками, ця інформація доступна на їхніх офіційних сайтах. Якщо клієнт відчуває, що через падіння доходів "не тягне" кредит, варто звертатися до банку.
При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
 
|}
3. Кредитні канікули не зменшують суму вашого боргу. Опція кредитних канікул не зменшує суму боргу. Можливість відстрочки сплати основної суми кредиту чи нарахованих відсотків за кредитом залежить від пропозицій конкретного банку.


''[https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine/posts/320295610141092 За інформацією Національного банку України]''
|}
== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==  
== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==  
При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.
При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Захист_прав_споживачів_кредитних_послуг