Протидія законній господарській діяльності: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
редагування |
перевірено на актуальність |
||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
'''Об'єкт злочину''' — суспільні відносини, що забезпечують захист господарської діяльності. | '''Об'єкт злочину''' — суспільні відносини, що забезпечують захист господарської діяльності. | ||
'''Додатковим об’єктом''' можуть виступати життя, здоров’я і недоторканність людини, власність. Згідно з ст. 42 Конституції України не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. | '''Додатковим об’єктом''' можуть виступати життя, здоров’я і недоторканність людини, власність. Згідно з ст. 42 Конституції України не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. | ||
| Рядок 47: | Рядок 46: | ||
''Протиправна вимога не виконувати укладену угоду'' може стосуватися будь-якої угоди, яку особа законно уклала при здійсненні законної господарської діяльності, за умови, що її невиконання у конкретному випадку може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається такою діяльністю. Практичне встановлення такої можливості при вимозі укласти угоду чи не виконувати укладену угоду повинно здійснюватись з урахуванням того, що зазначена шкода може бути заподіяна тій особі, якій була пред’явлена вимога, або іншим особам ( наприклад, діловим партнерам), їх правам та інтересам. | ''Протиправна вимога не виконувати укладену угоду'' може стосуватися будь-якої угоди, яку особа законно уклала при здійсненні законної господарської діяльності, за умови, що її невиконання у конкретному випадку може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається такою діяльністю. Практичне встановлення такої можливості при вимозі укласти угоду чи не виконувати укладену угоду повинно здійснюватись з урахуванням того, що зазначена шкода може бути заподіяна тій особі, якій була пред’явлена вимога, або іншим особам ( наприклад, діловим партнерам), їх правам та інтересам. | ||
''Зміст погрози'' при протидії законній господарській діяльності полягає в залякуванні особи, якій пред'явлена вимога, з метою забезпечити необхідну для винного поведінку. Погроза при протидії повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити із суб'єктивного ставлення до неї винного і суб'єктивного сприйняття її потерпілим.Реальність погрози для винного не означає, що він дійсно має намір обов'язково її виконати. Достатньо, щоб він вважав, що застосоване ним залякування сприймається потерпілим, як таке, що дійсно може бути здійснене, і здатне змусити його діяти певним чином. Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою загрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує його вимоги. Погроза при протидії може бути виражена в будь-якій формі: усно або письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки тощо. У той же час для того, щоб погроза призвела до бажаної для винного дії, вона повинна бути чітко доведена до свідомості потерпілого.В окремих випадках при протидії погроза може і не висловлюватися в звичному смислі цього слова. Винний може обмежитися пред'явленням окремої вимоги, якщо розуміння об'єктивно існуючої погрози випливає з відносин між потерпілим і винним, що передували злочину, інших обставин, які дають підстави зробити висновок щодо можливості заподіяння шкоди. У таких випадках винний вважає, що потерпілому і без повторного пред'явлення погрози зрозуміла можливість заподіяння йому або його близьким певної шкоди у випадку невиконання пред'явленої вимоги. | ''Зміст погрози'' при протидії законній господарській діяльності полягає в залякуванні особи, якій пред'явлена вимога, з метою забезпечити необхідну для винного поведінку. Погроза при протидії повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити із суб'єктивного ставлення до неї винного і суб'єктивного сприйняття її потерпілим.Реальність погрози для винного не означає, що він дійсно має намір обов'язково її виконати. Достатньо, щоб він вважав, що застосоване ним залякування сприймається потерпілим, як таке, що дійсно може бути здійснене, і здатне змусити його діяти певним чином. Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою загрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує його вимоги. Погроза при протидії може бути виражена в будь-якій формі: усно або письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки тощо. У той же час для того, щоб погроза призвела до бажаної для винного дії, вона повинна бути чітко доведена до свідомості потерпілого.В окремих випадках при протидії погроза може і не висловлюватися в звичному смислі цього слова. Винний може обмежитися пред'явленням окремої вимоги, якщо розуміння об'єктивно існуючої погрози випливає з відносин між потерпілим і винним, що передували злочину, інших обставин, які дають підстави зробити висновок щодо можливості заподіяння шкоди. У таких випадках винний вважає, що потерпілому і без повторного пред'явлення погрози зрозуміла можливість заподіяння йому або його близьким певної шкоди у випадку невиконання пред'явленої вимоги. | ||
''Погроза насильством'' при протидії законній господарській діяльності полягає в погрозі негайно або в майбутньому застосувати насильство до потерпілого або близьких йому осіб. Винний може загрожувати застосуванням будь-якого насильства, наприклад, це погроза завданням побоїв, катуваннями, заподіянням тілесних ушкоджень, зґвалтуванням, позбавленням волі, іншими насильницькими діями. Якщо має місце погроза убивством або заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, то такі дії слід кваліфікувати за [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 2 ст. 206 КК України]. | ''Погроза насильством'' при протидії законній господарській діяльності полягає в погрозі негайно або в майбутньому застосувати насильство до потерпілого або близьких йому осіб. Винний може загрожувати застосуванням будь-якого насильства, наприклад, це погроза завданням побоїв, катуваннями, заподіянням тілесних ушкоджень, зґвалтуванням, позбавленням волі, іншими насильницькими діями. Якщо має місце погроза убивством або заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, то такі дії слід кваліфікувати за [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 2 ст. 206 КК України]. | ||
''Погроза пошкодження або знищення майна'' має місце лише тоді, коли вона стосується майна, що належить потерпілому або близьким йому особам на праві приватної власності або майна, за збереження якого вони несуть матеріальну відповідальність. Способи, якими винний погрожує це зробити, для кваліфікації значення не мають. Фактичне знищення або пошкодження майна потребує кваліфікації за [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 частинами 2 або 3 ст. 206 КК України]. | ''Погроза пошкодження або знищення майна'' має місце лише тоді, коли вона стосується майна, що належить потерпілому або близьким йому особам на праві приватної власності або майна, за збереження якого вони несуть матеріальну відповідальність. Способи, якими винний погрожує це зробити, для кваліфікації значення не мають. Фактичне знищення або пошкодження майна потребує кваліфікації за [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 частинами 2 або 3 ст. 206 КК України]. | ||
''Під близькими потерпілому особами'' розуміються як його близькі родичі (батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки), так і інші особи, блага та інтереси яких небайдужі потерпілому (наприклад, інші родичі, свояки, наречений, наречена, коханець, коханка, друзі тощо). | ''Під близькими потерпілому особами'' розуміються як його близькі родичі (батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки), так і інші особи, блага та інтереси яких небайдужі потерпілому (наприклад, інші родичі, свояки, наречений, наречена, коханець, коханка, друзі тощо). | ||
Зазначені вище види погрози можуть бути застосовані альтернативне або в сполученні. | |||
Зазначені вище види погрози можуть бути застосовані альтернативне або в сполученні. | |||
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Стаття 206 КК України] поширюється не тільки на випадки, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) певної дії, що здатна заподіяти шкоду його інтересам, а й на ситуації, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) дії, що може завдати шкоди інтересам третіх осіб (наприклад, його ділових партнерів), що займаються господарською діяльністю. | [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Стаття 206 КК України] поширюється не тільки на випадки, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) певної дії, що здатна заподіяти шкоду його інтересам, а й на ситуації, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) дії, що може завдати шкоди інтересам третіх осіб (наприклад, його ділових партнерів), що займаються господарською діяльністю. | ||
Злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення певної вимоги, що поєднана із зазначеною в законі погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети. | Злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення певної вимоги, що поєднана із зазначеною в законі погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети. | ||
=== Суб’єктивна сторона злочину === | === Суб’єктивна сторона злочину === | ||
'''Суб'єктивна сторона злочину''' характеризується виною у виді прямого умислу. Винний усвідомлює, що він без яких-небудь правових підстав протидіє законній господарській діяльності засобами, описаними в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 206 КК України], і бажає цього. Метою винного є: припинення іншою особою зайняття законною господарською діяльністю або обмеження її, укладання або невиконання угоди, про яку йдеться в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 206 КК України]. Мотиви злочину можуть бути різними, наприклад: | '''Суб'єктивна сторона злочину''' характеризується виною у виді прямого умислу. Винний усвідомлює, що він без яких-небудь правових підстав протидіє законній господарській діяльності засобами, описаними в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 206 КК України], і бажає цього. Метою винного є: припинення іншою особою зайняття законною господарською діяльністю або обмеження її, укладання або невиконання угоди, про яку йдеться в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 206 КК України]. Мотиви злочину можуть бути різними, наприклад: | ||
# користь, коли це робиться за винагороду від конкуруючого підприємця; | # користь, коли це робиться за винагороду від конкуруючого підприємця; | ||
# мотиви можуть бути різними (корисливі спонукання, недобросовісна конкуренція, помста, заздрість, особиста неприязнь тощо) і на кваліфікацію не впливають. | # мотиви можуть бути різними (корисливі спонукання, недобросовісна конкуренція, помста, заздрість, особиста неприязнь тощо) і на кваліфікацію не впливають. | ||
Якщо особа вчиняє дії, описані в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 206 КК України], з метою отримання майна від суб'єкта, що господарює, права на його майно, або домагається вчинення дій майнового характеру на свою користь або на користь близьких йому осіб, то такі дії слід кваліфікувати як вимагання ([http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 189 КК України]). | Якщо особа вчиняє дії, описані в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 206 КК України], з метою отримання майна від суб'єкта, що господарює, права на його майно, або домагається вчинення дій майнового характеру на свою користь або на користь близьких йому осіб, то такі дії слід кваліфікувати як вимагання ([http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 189 КК України]). | ||
