Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством: відмінності між версіями

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статті 129 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) погроза вбивством визнається окремим кримінальним правопорушенням.

За частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 цієї статті] погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається <u>арештом</u> на строк до шести місяців або <u>обмеженням волі</u> на строк до 2 років.  

Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - карається <u>позбавленням волі</u> на строк від 3 до 5 років (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статті 129 КК України]).

Кримінальне правопорушення вважається <u>закінченим</u> з моменту сприйняття погрози потерпілим.  

<blockquote>Погроза як злочин вважається закінченою з моменту сприйняття змісту погрози потерпілим. Для кваліфікації цих злочинів не має значення подальше здійснення чи нездійснення погроз, а їх реальність полягає у тому, що засуджений раніше засуджувався неодноразово за насильницькі злочини ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/95905246 постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 720/2182/18]).</blockquote>

Погроза вчинити вбивство, висловлена під час розбою чи вимагання, повністю охоплюється диспозиціями статті 187 та частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статтею 129 КК України] не потребує ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику про злочинах проти власності»]).

Якщо погроза вбивством була висловлена після зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, наприклад, з метою, щоб потерпіла особа не повідомила про вчинене щодо неї, дії винної особи за умови, зазначеної у диспозиції частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 129 КК України], підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених  відповідною частиною цієї статті та відповідною частиною статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 152] або статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 153 КК України] (абзац п'ятий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]).  

Окремі склади кримінального правопорушення становить погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 стаття 342 КК України]), журналіста ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 стаття 345¹ КК України]), державного чи громадського діяча ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 стаття 346 КК України]), судді чи присяжного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 стаття 377 КК України]).

Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення є вчинення його членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (частина друга статті 129 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).  

При вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 частиною другою статті 129 КК України,] той факт, що погроза вбивством висловлюється членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, має усвідомлюватися як винним, так і потерпілим.

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]