|
Мітка: редагування коду 2017 |
| Рядок 67: |
Рядок 67: |
|
| |
|
| == Судова практика == | | == Судова практика == |
| Відповідно до рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року № 324/928/17 Позивачі у 2017 році звернулися до суду з позовом про повернення суми авансу. На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що вони домовилися з відповідачем про купівлю домоволодіння за 70 000 грн. У якості завдатку за продаж домоволодіння вони заплатили відповідачу 60 000 грн, про що 26.09.2016 року було складено розписку, яку підписали позивачі, відповідач, а також 2 свідки, які були присутні при передачі грошей. Сторони домовилися, що правовстановлюючі документи на домоволодіння будуть передані позивачам відповідачем у грудні 2016 року під час остаточного розрахунку за продаж домоволодіння і передачі грошей у сумі 10 000 грн.
| | *[https://reyestr.court.gov.ua/Review/29791300 Постанова Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12]. |
| | * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75690039 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 461/5297/16-ц]. |
| | *[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91958530 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18]. |
| | *[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771767 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 711/5065/15-ц]. |
|
| |
|
| У жовтні 2016 року позивачі переїхали у зазначений будинок і стали там проживати. Через 2 тижні вони виявили, що після першого дощу дах будинку почав протікати, стіни від протікання почорніли та почали облущуватися, а тому їм довелося покинути дане домоволодіння так як у будинку неможливо було проживати через вологість.
| | {| class="wikitable" |
| | | |+ |
| Відповідач та її представник проти позову не заперечували. Судом було досліджено всі матеріали та докази сторін.
| | !Дані постанови містять аналогічні правові позиції, а саме: |
| | | <u>аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору</u>. |
| При вирішенні спору судом було [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text враховано] положення ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України], яка передбачає, що відповідно до статті 6 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Кодексу] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Кодексу], інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
| | |} |
| | |
| Як вбачається із ч. 1 ст. ст. 635 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України], попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. За правилами ч. 1 ст. 638 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
| |
| | |
| Згідно зі ст. 655 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України] за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
| |
| | |
| Відповідно до ст. 657 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України] договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
| |
| | |
| Частиною 1 ст. 202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України] визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
| |
| | |
| Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
| |
| | |
| Згідно зі ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України] зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
| |
| | |
| Відповідно до ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України] недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
| |
| | |
| Згідно із ч. 1 ст. 216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України] недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
| |
| | |
| Статтею 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України] встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
| |
| | |
| Згідно із ч. 1 ст. 570 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України] завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
| |
| | |
| Відповідно до ч. 2 ст. 570 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Основними ознаками завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, який він одночасно і забезпечує, а також він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Як і інші способи забезпечення виконання зобов'язання завдаток вважається дійсним у разі дотримання письмової форми правочину (ст. 547 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text ЦК України)] і може забезпечувати лише дійсне зобов'язання (ст. 548 ЦК України).
| |
| | |
| Як було встановлено під час розгляду справи і не заперечується сторонами, між відповідачем та позивачами не було укладено попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку в установленому законом порядку та формі, як не було укладено й договору купівлі - продажу будинку.
| |
| | |
| Але, незважаючи на відсутність належним чином оформленого договору купівлі-продажу будинку, у підписаній сторонами розписці передані грошові кошти були позначені як завдаток.
| |
| | |
| У той же час, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та визначених на їх підставі характерних ознак завдатку суд приходить до висновку, що передані позивачами кошти у даному випадку є саме авансом, оскільки між сторонами не було укладено і нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу будинку, тобто між сторонами не виникло зобов'язання, яке могло б бути забезпечене шляхом передачі завдатку.
| |
| | |
| У зв'язку з цим суд не погоджується із твердженнями відповідача та її представника про те, що передані позивачами відповідачу кошти є завдатком, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами та не спростовують висновків суду.
| |
| | |
| Тому, на підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позов позивачів до відповідача про повернення суми авансу підлягає задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення в відповідача на користь кожного з позивачів по 30000,00 грн., оскільки саме таку суму кожен із позивачів передав відповідачу в якості авансу.
| |
| | |
| Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Закону України «Про судовий збір»] судовий збір у даній справі має бути стягнуто з відповідача у сумі по 496,20 грн. на користь кожного з позивачів. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 352, 354 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], суд
| |
| | |
| '''В И Р І Ш И В''':
| |
| | |
| Позов позивачів до відповідача про повернення суми авансу задовольнити.
| |
| | |
| Стягнути з відповідача на користь позивача 1 кошти, передані як аванс, у сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, а також 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок судового збору за подання позовної заяви до суду, а всього стягнути 30320 (тридцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок.
| |
| | |
| Стягнути з відповідача на користь позивача 2 кошти, передані як аванс, у сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, а також 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок судового збору за подання позовної заяви до суду, а всього стягнути 30320 (тридцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок.
| |
| | |
| Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
| |
| | |
| Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
| |
| | |
| Відповідач подав апеляцію на рішення суду. Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення.
| |
| | |
| Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року по цій справі залишити без змін.
| |
|
| |
|
| [[Категорія:Цивільне право]] | | [[Категорія:Цивільне право]] |
| [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | | [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] |
| [[Категорія:Суди]] | | [[Категорія:Суди]] |
