Втрата права користування житловим приміщенням: відмінності між версіями

Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає.

В такому разі  вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням можливо за рішенням суду.<br>Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.<br>Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.<br>Відповідно до частини 1 статті 316 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.<br>Згідно статті 383 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї.<br>Згідно статті 391 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. зазначає, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

=== Хто може бути позивачами у суді ===

У позовній заяві, яка повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] ( статті 175-177), зазначається дані відповідача ( тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб ( наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.

# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку .

# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші..)

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням , необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. <br>

До поважної причини відносяться:

Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.