Порядок накладення арешту на землі сільськогосподарського призначення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Загальні аспекти земель сільськогосподарського призначення ==
== Загальні аспекти земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.  
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ст. 22 Земельного Кодексу України]  землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.  


=== Які землі належать до земель сільськогосподарського призначення: ===
=== Які землі належать до земель сільськогосподарського призначення: ===
Рядок 23: Рядок 23:
ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
!'''''<u><nowiki>УВАГА!!!!</nowiki></u>'''''
!'''<u><nowiki>УВАГА!!!!</nowiki></u>'''
'''''<u>Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.</u>'''''
'''<u>Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.</u>'''
 
 
'''1 липня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», яким, зокрема, скасовано мораторій (заборону) на продаж аграрної землі, крім земель державної власності.'''
|}
|}


Рядок 48: Рядок 51:
== Право оренди (суборенди) земельної ділянки в порядочку виконавчого провадження щодо накладення арешту на нерухоме майно ==
== Право оренди (суборенди) земельної ділянки в порядочку виконавчого провадження щодо накладення арешту на нерухоме майно ==
Право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
Право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України], право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством.


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України], право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України], право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.


[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18] визначено, що при застосуванні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 та ч. 2 ст. 135 Земельного Кодексу України], у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря, '''''межі оборотоздатності права оренди земел'''''ьної ділянки, як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід встановлювати залежно від змісту прав орендаря '''''за договором оренди''''', а не прав власника такої земельної ділянки.
У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 постанові від 18.03.2020 р. у справі №904/968/18 Велика Палата Верховного Суду] висловила позицію, що застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе у двох випадках: 1) стосовно власника земельної ділянки (орендодавця); 2) у випадку, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи передбачене законом або договором (емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику, та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, мають бути спрямовані на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні.
 
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Адже виконавець, виконуючи рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник.


== Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
== Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
Рядок 67: Рядок 70:


== Судова практика ==
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова ВС у справі № 904/968/18 від 18.03.2020 року]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]