Правове регулювання охорони вод від забруднення відходами промисловості: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:
Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи, при цьому водокористування в країні здійснюється переважно нераціонально. Внаслідок токсичного, мікробіологічного та біогенного забруднення відбувається погіршення екологічного стану річкових басейнів, а також прибережних вод та територіальних вод Чорного і Азовського морів. Особливо слід відзначити незадовільний стан причорноморських лиманів, більшість з яких належать до природно-заповідного фонду і є унікальними рекреаційними ресурсами. Підземні води України в багатьох регіонах за своєю якістю не відповідають установленим вимогам до джерел водопостачання, що пов’язано передусім з антропогенним забрудненням, а інтенсивне їх використання призводить до виснаження горизонтів підземних вод.
Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи, при цьому водокористування в країні здійснюється переважно нераціонально. Внаслідок токсичного, мікробіологічного та біогенного забруднення відбувається погіршення екологічного стану річкових басейнів, а також прибережних вод та територіальних вод Чорного і Азовського морів. Особливо слід відзначити незадовільний стан причорноморських лиманів, більшість з яких належать до природно-заповідного фонду і є унікальними рекреаційними ресурсами. Підземні води України в багатьох регіонах за своєю якістю не відповідають установленим вимогам до джерел водопостачання, що пов’язано передусім з антропогенним забрудненням, а інтенсивне їх використання призводить до виснаження горизонтів підземних вод.
Основними джерелами забруднення вод є скиди з промислових об’єктів, неналежний стан інфраструктури водовідведення та очисних споруд, недотримання норм водоохоронних зон, змив та дренування токсичних речовин із земель сільськогосподарського призначення.
Основними джерелами забруднення вод є скиди з промислових об’єктів, неналежний стан інфраструктури водовідведення та очисних споруд, недотримання норм водоохоронних зон, змив та дренування токсичних речовин із земель сільськогосподарського призначення.
Основні речовини, що призводять до забруднення, - сполуки важких металів, сполуки азоту та фосфору, нафтопродукти, феноли, сульфати, поверхнево-активні речовини. Останнім часом зростає забруднення медичними відходами та мікропластиком, яке на сьогодні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text не контролюється] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закон України « Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»].
Основні речовини, що призводять до забруднення, - сполуки важких металів, сполуки азоту та фосфору, нафтопродукти, феноли, сульфати, поверхнево-активні речовини. Останнім часом зростає забруднення медичними відходами та мікропластиком, яке на сьогодні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text не контролюється].
До факторів, які спричиняють забруднення водойм відходами промисловості можна віднести: <br />
До факторів, які спричиняють забруднення водойм відходами промисловості можна віднести: <br />
* використання застарілих технологій виробництва та устаткування;<br />
* використання застарілих технологій виробництва та устаткування;<br />
Рядок 17: Рядок 17:
Забруднення вод призводить до виникнення різноманітних захворювань населення, зниження загальної резистентності організму і, як наслідок, до підвищення рівня загальної захворюваності, зокрема на інфекційні та онкологічні захворювання.
Забруднення вод призводить до виникнення різноманітних захворювань населення, зниження загальної резистентності організму і, як наслідок, до підвищення рівня загальної захворюваності, зокрема на інфекційні та онкологічні захворювання.
Діюча нині система моніторингу вод є неефективною та застарілою, не відповідає сучасним європейським стандартам.
Діюча нині система моніторингу вод є неефективною та застарілою, не відповідає сучасним європейським стандартам.
Система державного управління у сфері охорони вод потребує невідкладного реформування і переходу до інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закон України « Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»].
Система державного управління у сфері охорони вод потребує невідкладного реформування і переходу до інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text].
== Цілі запобігання забруднення водойм ==
== Цілі запобігання забруднення водойм ==
Для цілей запобігання забруднення водойм, у тому числі, відходами промисловості [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України] (надалі – ВК України) у ст.ст. 35-40 закріплено відповідні нормативи стосовно використання та охорони водних об’єктів, до яких належать: вимоги екологічної безпеки водокористування; екологічні вимоги щодо якості води; вимоги стосовно дозволеного рівня скидання забруднюючих відходів; галузеві технологічні вимоги формування речовин, що викидаються у водойми; технологічні вимоги відносно використання води.  
Для цілей запобігання забруднення водойм, у тому числі, відходами промисловості [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України] (надалі – ВК України) у ст.ст. 35-40 закріплено відповідні нормативи стосовно використання та охорони водних об’єктів, до яких належать: вимоги екологічної безпеки водокористування; екологічні вимоги щодо якості води; вимоги стосовно дозволеного рівня скидання забруднюючих відходів; галузеві технологічні вимоги формування речовин, що викидаються у водойми; технологічні вимоги відносно використання води.