Отримання (застосування) податкової соціальної пільги: відмінності між версіями

''Слід зазначити, що відповідно до пункту 169.3.4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи.

 

''

Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п. п. 169.2.2 ст. 169 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).

Проте податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. п. 169.2.2  цього пункту  ПКУ, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги». У випадку якщо платник має право на застосування пільги за кількома підставами, то в заяві необхідно вказати, яким видом пільги платник хоче скористатись та додати відповідні підтвердні документи. Якщо ж державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву, в якій зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.