Втручання в діяльність захисника чи представника особи: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 10: Рядок 10:


== Загальна інформація ==
== Загальна інформація ==
Втручання в діяльність захисника чи представника особи визнається злочином відповідно до статті 397 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 КК України] та полягає вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльнос­ті захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушен­ня встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.  
Втручання в діяльність захисника чи представника особи визнається кримінальним проступком відповідно до статті 397 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 КК України] та полягає вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльнос­ті захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушен­ня встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.  


== Безпосередній об'єкт злочину ==
== Безпосередній об'єкт кримінального проступку ==
Об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на захист чи представлення її інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.
Об'єктом кримінального проступку є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на захист чи представлення її інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.
== Потерпілий від злочину ==  
== Потерпілий від кримінального проступку ==  
Потерпілим від злочину є:
Потерпілим від кримінального проступку є:
* захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 45 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 271 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]);  
* захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 45 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 271 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]);  
* представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 58 - 60 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 58, 59, 63, 64, 64-1 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 270 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 56, 57 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 статті 56 - 58 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
* представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 58 - 60 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 58, 59, 63, 64, 64-1 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 270 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 56, 57 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 статті 56 - 58 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
== Об'єктивна сторона злочину ==
== Об'єктивна сторона кримінального проступку ==
Об'єктивна сторона злочину характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності шляхом:  
Об'єктивна сторона кримінального простпку характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності шляхом:  


→ вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги;
→ вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги;
Рядок 25: Рядок 25:
→ порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
→ порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.


Склад злочину - '''формальним''' складом, який визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.
Склад кримінального проступку - '''формальним''' складом, який визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.


Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної.
Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної.
Рядок 31: Рядок 31:
Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 46, 58, 63 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статя 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо).
Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 46, 58, 63 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статя 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо).


На кваліфікацію злочину не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпо­рядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).
На кваліфікацію кримінального проступку не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпо­рядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).


Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 398 КК України]), знищення чи пошкодженням майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 399 КК України]) або посягання на життя захисника чи представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 400 КК України]) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. Кваліфікація таких діянь ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] можлива лише за наявності реальної сукупності цих злочинів.<br>
Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 398 КК України]), знищення чи пошкодженням майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 399 КК України]) або посягання на життя захисника чи представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 400 КК України]) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. Кваліфікація таких діянь ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за наявності реальної сукупності цих кримінальних правопорушень.
Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо.<br>
Відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного злочину (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює сукупність злочинів.<br>
Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України]. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України].<br>
За ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 астиною 2 ст. 397 КК України] караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 364 КК України]). Такі дії охоплюються ознаками складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 364 КК України] не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність злочинів і у першому випадку кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК України], а у другому - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК України]. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 374 КК України].<br>
В своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text постанові Пленум Верховного Суду України] вказав, що суди  повинні гостро реагувати на  факти  безпідставного усунення  захисника  від участі у справі.  Встановивши факти втручання будь-якої  особи  в  діяльність  захисника,  суд  зобов'язаний повідомити  про  це  постановою чи ухвалою прокурора для вирішення питання про притягнення її  до  кримінальної  відповідальності  за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 397 КК].


== Суб'єктивна сторона злочину ==
Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
 
== Суб'єкт злочину ==
Відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного кримінального правопорушення (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|сукупність кримінальних правопорушень]].
Суб’єкт злочину за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 397 КК України] - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК Украни] спеціальний - лише службова особа.
 
[[Категорія:Злочини]]
Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України]. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України].
 
За ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 астиною другою статті 397 КК України] караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 364 КК України]). Такі дії охоплюються ознаками складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 364 КК України] не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність кримінальних правопорушень і у першому випадку кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України], а у другому - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною третьою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України]. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 374 КК України].
 
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text постанові Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"] зазначено, що суди повинні гостро реагувати на факти безпідставного усунення  захисника від участі у справі. Встановивши факти втручання будь-якої особи в діяльність захисника, суд зобов'язаний повідомити про це постановою чи ухвалою прокурора для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 397 КК України].
 
== Суб'єктивна сторона кримінального проступку ==
Суб’єктивна сторона кримінального проступку характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
== Суб'єкт кримінального проступку ==
Суб’єкт кримінального проступку за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 397 КК України] - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК Украни] - спеціальний - лише службова особа.
 
== Санкція (відповідальність) ==
1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці -
 
карається <u>штрафом</u> від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>виправними роботами</u> на строк до двох років, або <u>арештом</u> на строк до шести місяців, або <u>обмеженням волі</u> на строк до трьох років.
 
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -
 
караються <u>штрафом</u> від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>обмеженням волі</u> на строк до трьох років, з <u>позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]
[[Категорія:Господарський процес]]