Юридичний факт запровадження карантину як форс-мажор: відмінності між версіями

Визначення форс-мажору закріплене в цілій низці нормативно-правових актів. Однак оскільки лише торгово-промислові палати України (ТПП) віднесені законодавством України до органів, наділених повноваженнями засвідчувати форс-мажор, то логічно буде застосовувати визначення форс-мажору, яким керуватиметься ТПП при його засвідченні. COVID-19 сам собою не є форс-мажором. Ним є '''''карантин''''', введений '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету МІністрів України].''' Не є форс-мажорними обставинами: відсутність грошових коштів (з будь-якої причини), зростання курсу валют, криза, дефолт, відсутність товарів на ринку, а також порушення зобов'язань контрагентами.  

Слід пам’ятати, що форс-мажор засвідчуються за кожним окремо зобов’язанням (договором, окремим податковим, іншим зобов’язанням чи обов’язком), і тягар доведення виникнення, існування та впливу таких обставин для конкретного обов’язку лежить саме на заявнику. ТПП самостійно не здійснює збір доказів, але може в процесі розгляду вимагати подання оригіналів документів для огляду, додаткових відомостей, документів, пояснень тощо.

Оскільки непереборною силою є надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань (ст. 14-1 Закону про торгово-промислові палати), можна розраховувати на звільнення від відповідальності, якщо дійсно неможливо виконати обов’язки, і така об’єктивна неможливість зумовлена заборонами, які зазначені у Постановах КМУ від 11.03.2020 року №211 та від 16 березня 2020 р. №215.

Водночас, законодавець не передбачив, що єдиним належним та достатнім документом на засвідчення форс-мажорних обставин в умовах пандемії є сертифікат ТПП України (як, наприклад, це передбачено в ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII стосовно підтвердження настання форс-мажору на території проведення АТО).

Критичним у цьому процесі на практиці є доведення наявності таких форс-мажорних обставин. За загальним правилом, в Україні довести їх можна отримавши відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України (ТПП).

 

Зазвичай, сертифікат ТПП є достатнім та належним доказом, адже вказівка саме на ТПП міститься у більшості українських договорів. Однак іноді українські суди можуть критично поставитись до такого сертифікату та вдатись в дослідження фактичних обставин справи. Також існує варіант встановити такі обставини в судовому процесі або ж сторони можуть добровільно погодити наявність таких обставин (якщо по іншу сторону зобов’язання не виступає державний орган).

У випадку з Кримом та Донбасом можливість українських судів вдаватись до таких дій була мінімізована, адже Верховна Рада Україна чітко визначила, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажор через проведення антитерористичної операції є сертифікат ТПП (ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).

Водночас, з карантином через коронавірус, Верховна Рада України не стала визначати як саме має бути доведений форс-мажор, лише уточнивши, що введений Кабміном карантин може бути підставою для цього, і ТПП може видавати про це сертифікати. При цьому, проект закону «Про заходи на період встановлення на території України карантину» No. 3234 в статті 10 передбачає такі ж умови, як і закон по Донбасу.

Іншими словами, якщо законодавець не внесе зміни, наявність такого сертифіката не у всіх випадках буде належним і достатнім доказом наявності форс-мажору – сертифікати ТПП можуть не бути стовідсотковою гарантією для компаній. Замість цього, компаніям слід в першу чергу керуватися положенням контрактів щодо форс-мажору.