Тимчасове вилучення майна: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
м щодо можливості тимчасового вилучення майна під час обшуку |
Внесення додаткової інформації |
||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
Таким чином, для того щоб слідчому, як стороні кримінального провадження, утримувати у себе майно, яке має статус тимчасово вилученого, він зобов’язаний своєчасно (не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, у разі вилучення майна під час обшуку, огляду – протягом 48 годин після вилучення майна) звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Тобто підставою для збереження тимчасово вилученого майна в органі досудового слідства є ухвала слідчого судді про арешт майна. | Таким чином, для того щоб слідчому, як стороні кримінального провадження, утримувати у себе майно, яке має статус тимчасово вилученого, він зобов’язаний своєчасно (не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, у разі вилучення майна під час обшуку, огляду – протягом 48 годин після вилучення майна) звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Тобто підставою для збереження тимчасово вилученого майна в органі досудового слідства є ухвала слідчого судді про арешт майна. | ||
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.(ч. 2 ст. 168 КПК України) | Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.(ч. 2 ст. 168 КПК України). | ||
Існує проблема визначення правового статусу тимчасово вилученого майна, на яке не було накладено арешт. Судова практика розгляду скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора свідчить про існування неоднозначності регулювання нормами кримінального процесуального кодексу правового статусу майна, яке було вилучене, але яке у визначеному КПК порядку не було арештоване ухвалою слідчого судді або ж було відмовлено слідчому чи прокурору у арешті такого майна. | |||
Так, у 3 абзаці ст.41 Конституції встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. | |||
До однієї з основних засад кримінального провадження відноситься недоторканість права на власність, яка визначена у ст.16 КПК. | |||
Частина перша цієї норми імперативно встановлює, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення. | |||
Натомість частина друга цієї статті визначає, що на підставах та в порядку, передбаченому КПК, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення. | |||
Отже, згідно ст.16 КПК України лише судовим рішенням особу може бути позбавлено права власності та лише судовим рішенням обмежується право власності. Без судового рішення згідно ч.2 ст.16 КПК можливе обмеження права власності лише шляхом застосування процедури тимчасового вилучення майна, яка визначена статтями 167 – 169 КПК України. | |||
== Зберігання тимчасово вилученого майна == | == Зберігання тимчасово вилученого майна == | ||
