Право на пільговий проїзд у громадському транспорті: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 83: Рядок 83:
Згідно зі статтею 229 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (в тому числі у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 133-1) розглядають органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай). Від імені цих органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення у даному випадку мають право: на автомобільному транспорті - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники.
Згідно зі статтею 229 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (в тому числі у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 133-1) розглядають органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай). Від імені цих органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення у даному випадку мають право: на автомобільному транспорті - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники.


У разі безпідставної відмови у безкоштовному проїзді необхідно: дізнатися найменування перевізника, його контактні дані; прізвище, ім’я та по батькові водія; записати номер транспортного засобу; час, маршрут, а також придбати квиток, зберегти його, а у разі звернення до суду необхідна наявність свідків).
У разі безпідставної відмови у безкоштовному проїзді необхідно: дізнатися найменування перевізника, його контактні дані (інформація, як правило, міститься біля водія); прізвище, ім’я та по батькові водія; записати номер транспортного засобу; час, маршрут, а також придбати квиток, зберегти його, а у разі звернення до суду необхідна наявність свідків). У разі, якщо водій громадського автотранспорту відмовляється слідувати маршрутом, поки ви не сплатите за проїзд, попри наявність у вас посвідчення УБД, або ж коли касир автостанції відмовляє вам у продажу безкоштовного квитка (за наявності вільних місць),  викликайте наряд поліції.


Також за захистом Вашого порушеного права на пільговий проїзд в міському або приміському транспорті можна звернутись до поліції та до територіального управління [http://dsbt.gov.ua/ Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)].
Також за захистом Вашого порушеного права на пільговий проїзд в міському або приміському транспорті можна звернутись до територіального управління [http://dsbt.gov.ua/ Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)].


Із введенням в Україні загальнодержавного карантину через COVID-19, було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню та території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211.
Відповідною постановою уряду було визначено санітарно-епідеміологічні правила, які покликані перешкодити розповсюдженню COVID-19, зокрема в частинні 3 вказаної постанови, уряд зазначив перелік того, що забороняється під час дії карантину.
Так, в пункті 7 частини 3 встановлено, що забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі.
Однак органи місцевого самоврядування почали відміняти на час карантину пільгове перевезення учасникам бойових дій та інших категорії населення.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також постанови уряду встановлюється карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб. Так, уряд встановив обмеження щодо міжміських перевезень або їх повну заборону. Тобто йдеться про можливість запровадження на відповідних територіях чи об’єктах особливих умов пересування і перевезення, а не наділення повноваженнями на скасування пільг щодо перевезення.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому жодним із положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено право органу місцевого самоврядування обмежувати вже встановлені законами України та актами Кабінету Міністрів України права та пільги громадян.
Як вбачається із роз’яснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, такі дії органів місцевого самоврядування є неправомірним із посиланням на позицію Конституційного Суду України (рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009) органи місцевого самоврядування мають право ухвалювати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. На сьогодні в Україні не запроваджено жодного із режимів, які передбаченні статтею 64 Конституції України. Тому рішення органів місцевого самоврядування (комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій) про скасування пільг щодо перевезення окремих категорій населення є неправомірними.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія: Безоплатний проїзд транспортом]]