Суд присяжних: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 147: Рядок 147:
Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою автоматизованої системи документообігу суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 2 частини першої статті 35 КПК УКраїни]).
Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою автоматизованої системи документообігу суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 2 частини першої статті 35 КПК УКраїни]).
=== Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного ===
=== Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного ===
'''Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 75 КПК України]):
'''Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 75, 76 КПК України]):


* якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
* якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
Рядок 156: Рядок 156:
* якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження.
* якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження.


За наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 75 КПК України] присяжний зобов'язаний заявити самовідвід ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 80 КПК України]).
За наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 75, 76 КПК України] присяжний зобов'язаний заявити самовідвід ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 80 КПК України]).


Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити [[Відводи у кримінальному процесі|відвід]] присяжному ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 80 КПК України]).
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити [[Відводи у кримінальному процесі|відвід]] присяжному ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 80 КПК України]).


=== Провадження в суді присяжних ===
=== Провадження в суді присяжних ===
Провадження в суді присяжних врегульоване [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 § 2 Глави 30 Розділу IV КПК України] і відноситься до особливих порядків провадження в суді першої інстанції.
Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.


'''Роз'яснення права на суд присяжних''' ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 384 КПК України]):
Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити '''клопотання''' про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
 
Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
 
Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
 
Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.


'''Виклик присяжних''' ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 385 КПК України]):
Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.


Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Законом України "Про судоустрій і статус суддів"].
Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку <u>не пізніше ніж за п'ять днів</u> до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 385 КПК України]).
 
Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.


На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.
На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.


'''Права і обов'язки присяжного''' ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 386 КПК України]):
'''Права і обов'язки присяжного'''


Присяжний має право:
Присяжний має право:
Рядок 199: Рядок 186:
* не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
* не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
* не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
* не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
* не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.
* не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 386 КПК України]).
'''Відбір присяжних у суді''' ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 387 КПК України]):
'''Відбір присяжних у суді'''


Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.<br />
Відбір присяжних здійснюється <u>після відкриття судового засідання</u>.


Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.<br />
Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.<br />


Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.<br />
Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.


Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтями 75 і 76 КПК УКраїни].<br />
Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.
Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 387 КПК України]).<br />


Якщо після виконання вказаних вимог, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.<br />
Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються '''ухвалою суду''' у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 387 КПК України]).
Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.<br />


Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.<br />
Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних, які під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 387 КПК України]).


Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.<br />
'''Приведення присяжних до присяги'''


Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.<br /><br>
Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.
Передача справи з одного суду до іншого у зв'язку з ліквідацією суду не потребує заміни присяжних, які беруть участь у розгляді цієї справи, крім випадків, коли справа передається до суду, юрисдикція якого не поширюється на територію, на якій постійно проживає присяжний ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text абз. 2 ч. 3 ст. 319 КПК України]).<br>


<br />
За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту:  
'''Приведення присяжних до присяги''' ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 388 КПК України]):<br />


Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.<br />
''"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині"''.


За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: <br>
Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 388 КПК України])
''"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині"''.<br />


Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.<br />
'''Усунення присяжного'''  
<br />'''Усунення присяжного''' ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 390 КПК України]):<br />


Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
* у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 386 КПК України];
* у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини другої статті 386 КПК України];
* за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.<br />
* за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
 
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.<br />
 
У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.<br />
<br />
'''Порядок наради і голосування в суді присяжних''' ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 391 КПК України]):<br />
 
Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 368 КПК України] (Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку), проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.<br />
 
Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.<br />
 
Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.<br />
Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.<br />
 
У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.<br />
 
=== Особливості КПК України щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше  ===
 
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України] – передбачено, що під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 361 КПК України] – містить заборону проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних.
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 389 КПК України] – містить припис, згідно з яким прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.
=== Рекомендаційні роз’яснення Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ===
Судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00218.html листі «Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних» від 20.01.2017 р. N 223-106/0/4-17] звернула увагу голів апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим та зазначила:<br />
 
''«Для забезпечення однакового та правильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм чинного законодавства, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилок, з огляду на звернення представників судової гілки влади стосовно позиції ВССУ щодо застосування [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 п. 37 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року N 1492-VIII "Про судоустрій і статус суддів"] (далі - ЗУ від 02 червня 2016 року), а також щодо можливості подальшого залучення присяжних з відповідних списків, сформованих в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 Законом України від 07 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів"] (далі - ЗУ від 07 липня 2010 року), діючи відповідно до [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 п. 7 розділу XII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року N 1402-VIII], судова палата у кримінальних справах ВССУ звертає увагу місцевих та апеляційних судів на таке.''
 
''Відповідно до [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 п. 37 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ від 02 червня 2016 року] списки присяжних, до яких дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями, мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності, тобто до 30 березня 2017 року.''
 
''Судова палата у кримінальних справах ВССУ, здійснивши системний аналіз нормативно-правових актів, звертає увагу на те, що:''
 
''* аналіз чинних процесуальних кодифікованих актів свідчить про те, що можливість залучення до здійснення правосуддя громадян України як присяжних передбачено нині лише в [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальному процесуальному кодексі Україні] (далі - КПК). Іншими словами, передбачена цим Законом необхідність формування списку присяжних не зумовлює розширення їх функцій, юридичне поле їх діяльності й надалі залишається винятково кримінальним;''
 
''* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (далі - ЦПК) передбачає утворення складу суду для розгляду окремих категорій справ за участю народних засідателів (ч. 2 ст. 18, ч. 4 ст. 234 ЦПК). Законодавчо можливість заміни статусу "народного засідателя" на "присяжного" не передбачена. У зв'язку із цим формування оновлених списків присяжних, тобто формування таких списків з можливістю включати до переліку присяжних громадян, обраних народними засідателями, жодним чином не сприяє вирішенню ситуації, що склалася в цивільному судочинстві. Зазначимо, що народні засідателі (на відміну від присяжних) обиралися безстроково, водночас дія повноважень останніх (присяжних) обмежувалась двома роками (нині строк їх повноважень становить три роки);''
 
''* процедура формування списків присяжних (списки мають бути сформовані протягом шести місяців з дня набрання Законом чинності ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 п. 37 розділу XII ЗУ від 02 червня 2016 року])) закріплена у главі 3 розділу III "Судді та присяжні" цього Закону;''


''* Конституційний Суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-97 Рішенні від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата] зазначав, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими правовими актами чинності. Закріплення в [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 58 Конституції України] цього принципу є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави, стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи нормативно-правового акта. Аналогічну думку Конституційний Суд України висловив у рішеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99 від 09 лютого 1999 року N 1-рп у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-00 від 19 квітня 2000 року N 6-рп у справі про зворотну дію кримінального закону в часі] та в рішенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-01 від 5 квітня 2001 року N 3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки)].''
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за <u>ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних</u>, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється '''вмотивованою ухвалою'''.


''Підсумовуючи наведене, судова палата у кримінальних справах ВССУ одностайно вважає, що:''
У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного після чого судове провадження розпочинається з початку ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 390 КПК України]).


''* присяжні, які розпочали судовий розгляд у кримінальному провадженні в складі суду присяжних, продовжують здійснювати свою діяльність у кримінальному провадженні до його завершення (постановлення судового рішення по суті) попри набрання чинності [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 ЗУ від 02 червня 2016 року] і закінчення строку, встановленого п. 37 розділу XII цього Закону, за винятком випадків, коли строк дії їх повноважень (два роки) закінчився;''
'''Порядок наради і голосування в суді присяжних'''  


''* присяжні, які внесені до списку присяжних у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 ЗУ від 07 липня 2010 року], можуть розпочати здійснення своїх обов'язків відповідно до положень КПК (визначення автоматизованою системою документообігу суду із числа присяжних) до 30 березня 2017 року включно або до формування оновленого списку присяжних згідно з [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 п. 37 розділу XII ЗУ від 02 червня 2016 року], якщо таке формування передувало цій даті. При цьому присяжні, які розпочали судовий розгляд у складі суду присяжних, наприклад, 29 березня 2017 року, продовжують виконувати свої обов'язки у кримінальному провадженні до його завершення (постановлення судового рішення по суті), за винятком випадків, коли строк дії їх повноважень (два роки) закінчився.''
Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 368 КПК України], проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.


''Крім того, звертаємо увагу, що [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-19 Законом України від 07 вересня 2016 року N 1492-VIII "Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених"] (ЗУ від 07 вересня 2016 року), який набрав чинності 08 жовтня 2016 року, крім іншого, внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 68 Кримінального кодексу України] (далі - КК), а саме: доповнено її зміст новою частиною "4. Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109 - 114 1], проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 437 - 439], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу]". Наведена норма, з огляду на її імперативний характер, свідчить, що:''
Усі питання вирішуються простою <u>більшістю голосів</u>. Головуючий голосує останнім.


''* одним із загальних правил призначення покарання за незакінчений злочин є незастосування довічного позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 258, ч. 3 ст. 321-1, ст. 348, ст. 348-1, ст. 379, ст. 400, ч. 5 ст. 404, ч. 3 ст. 447 КК];''
Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.


''* винятком із загального правила, з огляду на закріплену у цій частині статті вказівку про обмеження її положень та з урахуванням санкцій наведених у ній статей Особливої частини КК, є вчинення готування та замах на злочин, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 110, ст. 112, ч. 2 ст. 438, ч. 2 ст. 439, ч. 1 ст. 442, ст. 443 КК]. За вчинення готування та замах на ці злочини покарання у виді довічного позбавлення волі може бути призначене.''
Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.


''Разом з тим слід зазначити, що зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 68 КК] стосуються змін до загальних засад призначення покарання, сприяють його максимальній індивідуалізації, що передбачає персоніфікацію кримінальної відповідальності: вона настає лише щодо конкретної особи, яка вчинила злочин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 2, 18, 50 КК]), та не стосується порядку здійснення кримінального провадження, зокрема передбаченого главою [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 30 КПК] такого особливого порядку провадження у суді першої інстанції, як провадження у суді присяжних.''
У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 391 КПК України]).


''Системний аналіз положень чинного законодавства з огляду на вжите у [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 31 КПК] формулювання "щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі", зважаючи, що таке покарання у санкціях статей Особливої частини КК не є безальтернативним, а також те, що наведене формулювання містить вказівку на злочин, за вчинення якого передбачено таке покарання, а не вказівку на можливість його призначення вироком суду, свідчить, що право на суд присяжних зберігається у обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні відповідного злочину, незалежно від його суб'єктивних характеристик (особа, що вчинила злочин, у віці до 18 років або понад 65 років, або жінка в стані вагітності тощо) чи стадії вчиненого злочину (готування до злочину, замах на злочин чи закінчений злочин).»<br />''
=== Особливості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3191 КПК України] щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше  ===


(Рекомендаційні роз'яснення підготовлено заступником Голови ВССУ Кравченком С. І. та начальником відділу забезпечення діяльності заступника Голови Слуцькою Т. І., розглянуто, обговорено та затверджено на нараді судової палати у кримінальних справах 18.01.2017 р.)<br />
* під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 331 КПК України]);
* заборона проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 361 КПК України]);
* прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!'''  [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00218.html Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року № 223-106/0/4-17 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних"]
|}


[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]