Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"] | * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"] | ||
== Строки розрахунку при звільненні == | == Строки розрахунку при звільненні == | ||
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться '''в день звільнення'''. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.1 ст. 47 КЗпП України]) . Про нарахувані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець зобов’язаний виплатити неоспорювану суму. | При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться '''в день звільнення'''. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.1 ст. 47 КЗпП України]) . Про нарахувані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець зобов’язаний виплатити неоспорювану суму. | ||
| Рядок 27: | Рядок 26: | ||
За подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору для фізичних осіб становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. | За подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору для фізичних осіб становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. | ||
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"], згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, але <u>не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу)</u> під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати (ст.ст. 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»). Аналогічна правова позиція викладена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/63839821 постанові | Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"], згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, але <u>не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу)</u> під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати (ст.ст. 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»). Аналогічна правова позиція викладена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/63839821 постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц]. | ||
=== Відшкодування моральної шкоди === | === Відшкодування моральної шкоди === | ||
