Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення: відмінності між версіями

Трудовий договір з працівником, який за результатами проходження періодичних медичних оглядів, був визнаний таким, що стан його здоров’я перешкоджає подальшому виконанню даної роботи, може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП, якщо працівника неможливо перевести на іншу роботу на цьому ж підприємстві, установі, яку працівник може виконувати, або працівник відмовився від такого переводу.

Пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом '''лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.'''

Невідповідність працівника посаді, яку він займає, або виконуваній роботі може виявлятися у стані здоров’я, що перешкоджає продовженню роботи. Про невідповідність працівника може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії, якщо працівника визнано інвалідом і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоровя працівника, зобовязаного відповідно до законодавства проходити медичні огляди.

Відповідно до частини першої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоровя може бути підставою для звільнення лише за наявності '''повної або частково постійної''' '''втрати працездатності''', тому тривала тимчасова непрацездатність або часта відсутність працівника на роботі в звязку з тимчасовою непрацездатністю не є підставою для звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України. ''До такого правового висновку прийшов Верховний Суд України у справі № 521/17982/16-ц,  Постанова КЦС ВСУ від  20 грудня 2018 року.''