Виконання судових рішень у цивільних справах: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Приведення у відповідність до чинного законодавства (актуалізація) |
Приведення у відповідність до чинного законодавства (актуалізація) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
== Загальні відомості == | == Загальні відомості == | ||
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. | Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. | ||
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n6 ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів "] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження"] (на далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом випадках на приватних виконавців. Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 ч. 2 ст. 5 Закону] приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 ст. 3 Закону], а саме: виконавчих листів та судових наказів; ухвал, постанов судів; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах; постанов про стягнення виконавчого збору, постанов про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; рішень інших державних органів та НБУ, які законом визнані виконавчим документом; рішень Європейського суду з прав людини, а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу, якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 Частиною 2 ст. 5 Закону] також встановлені обмеження щодо примусового виконання приватними виконавцями певних виконавчих документів. Так згідно вищевказаної статті приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання виконавчих документів щодо: рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; рішень про виселення та вселення фізичних осіб; рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; рішень про конфіскацію майна; рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; інших випадків, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n2 Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n2 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".] Також протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. | |||
Одночасно з цим, слід зауважити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n83 ст. 6 Закону] передбачено виконання рішень іншими органами та установами, а саме: у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами; рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. | |||
Щодо примусового виконання рішення суду у цивільних справах, слід зауважити, що державною виконавчою службою (державним виконавцем) чи приватним виконавцем не виконується безпосередньо рішення суду, а виконуються виконавчі документи, що видані на підставі рішення суду. У зв'язку з чим, для виконання рішення необхідно звернутись до суду, що винес рішення та отримати на підставі нього виконавчий документ (виконавчий лист або судовий наказ). Після чого звернутися з заявою про відкриття виконавчого провадження до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем виконання рішенння протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Місцем виконання рішення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ст. 24 Закону] є місце проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його имайна. До заяви про відкриття виконавчого провадження додається виконавчий документ та квитанція про сплату авансового внеску. Авансовий внесок сплачується в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 п.2 ч. 2 ст. 26 Закону]. | |||
Заяву про відкриття виконавчого провадження можно подати особисто або рекомендованим листом з повідомленням. У заяві стягувач має право зазначити інформацію, що іідентифікують боржника або може сприяти примусовому виконанню решення, рахунки боржника, місце роботи, тощо. Виконавець не пізніши наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа зобов'язан відкрити виконавче провадження в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. | |||
Якщо рішення стосується стягнення грошових коштів, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, що відповідає розміру боргу, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна. Також, якщо є інформація про наявне майно боржника, необхідно вказати про нього в заяві. | Якщо рішення стосується стягнення грошових коштів, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, що відповідає розміру боргу, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна. Також, якщо є інформація про наявне майно боржника, необхідно вказати про нього в заяві. | ||
За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий | За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, чи абов'язок чи право стягнення є солідарним. . | ||
== Права стягувача == | == Права стягувача == | ||
Відповідно до | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 ст. 1 Закону] визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом], іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону] підлягають примусовому виконанню. | ||
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, | Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення. Крім того, у виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення. У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є Державна судова адміністрація України. | ||
Крім того, у виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення. У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є | |||
У разі вибуття однієї з сторін | У разі вибуття однієї з сторін виконавець за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові тією мірою, в якій вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив. | ||
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. | У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. | ||
