Досудове врегулювання господарського спору: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:


== Основні положення досудового врегулювання господарського спору. ==
== Основні положення досудового врегулювання господарського спору. ==
'''Досудове врегулювання господарських спорів''' – це послідовний комплекс дій направлений на безпосереднє вирішення спорів між підприємствами та організаціями з приводу порушених майнових прав і законних інтересів який застосовується до порушення судової процедури. Цей добровільний порядок врегулювання спору реалізується у формі претензійного провадження в який не втручається суд, і він не є стадією господарського процесу. Його використання є правом, а не обов’язком суб’єктів господарських правовідносин, оскільки встановлення законом обов’язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації конституційного права на судовий захист.<br />
'''Досудове врегулювання господарських спорів''' являє собою систему заходів, що здійснюються організаціями, іншими суб єктами господарювання, майнові права яких порушено, з метою безпосереднього вирішення конфлікту (спору) до звернення у господарський суд.
Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.<br />
Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарських спорів за домовленістю між собою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1522 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України]).<br>
Метою досудового врегулювання господарських спорів є усунення або запобігання негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів. Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. В цьому полягає позитивний аспект досудового порядку врегулювання спорів. Такий порядок є позитивним і для добросовісного боржника, оскільки позбавляє його додаткових витрат на судові видатки.<br>
Право на судовий захист не позбавляє суб єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено господарським договором, коли суб єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту своїх прав. Досудове врегулювання спорів може мати місце за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності в договорі застереження щодо такого врегулювання спору.<br>
 
Досудове врегулювання господарських спорів не поширюється на спори:
Досудове врегулювання господарських спорів не поширюється на спори:
* про визнання договорів недійсними;  
* про визнання договорів недійсними;