Недоговірні зобов'язання: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
доповнення статті |
||
| Рядок 117: | Рядок 117: | ||
Сторонами в зобов'язаннях, які при цьому виникають, виступає потенційний заподіювач шкоди, тобто особа, яка своїми діями чи бездіяльністю в майбутньому може заподіяти шкоду, та патетичний потерпілий від таких дій, тобто особа, якій може бути завдана шкода такою діяльністю в майбутньому. | Сторонами в зобов'язаннях, які при цьому виникають, виступає потенційний заподіювач шкоди, тобто особа, яка своїми діями чи бездіяльністю в майбутньому може заподіяти шкоду, та патетичний потерпілий від таких дій, тобто особа, якій може бути завдана шкода такою діяльністю в майбутньому. | ||
Cубєктами зобов’язання можуть виступати як фізичні , так і юридичні особи. | |||
Об'єктами цих зобов'язань є життя, здоров'я та майно фізичної особи або майно юридичної особи, яким загрожує небезпека. | Об'єктами цих зобов'язань є життя, здоров'я та майно фізичної особи або майно юридичної особи, яким загрожує небезпека. | ||
| Рядок 144: | Рядок 146: | ||
== Відшкодування шкоди == | == Відшкодування шкоди == | ||
Зобов'язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають зобов'язаннями із правопорушення або деліктними зобов'язаннями) — найпоширеніший вид недоговірних зобов'язань. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 зі статтею 1166 Цивільного кодексу України] вони виникають внаслідок неправомірного порушення особистих немайнових, а також майнових прав фізичної або юридичної особи та спрямовані на забезпечення найбільшповного поновлення порушених прав за рахунок заподіювана шкоди або інших осіб, на яких законом покладено обов'язок відшкодування шкоди. | Зобов'язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають зобов'язаннями із правопорушення або деліктними зобов'язаннями) — найпоширеніший вид недоговірних зобов'язань. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 зі статтею 1166 Цивільного кодексу України] вони виникають внаслідок неправомірного порушення особистих немайнових, а також майнових прав фізичної або юридичної особи та спрямовані на забезпечення найбільшповного поновлення порушених прав за рахунок заподіювана шкоди або інших осіб, на яких законом покладено обов'язок відшкодування шкоди. | ||
Свою назву деліктні зобов'язання отримали від латинського слова delictum, що означає правопорушення. Вони протиставлялись договірним і «як би договірним» зобов'язанням. Останні виникали із договорів та інших правомірних актів і регулювали відносини в їх нормальному, непорушеному стані. Делікт же мав місце в разі, коли порушення права не пов’язувалось з порушенням якогось конкретного зобов'язання між сторонами, тобто коли порушувалися абсолютні суб'єктивні права потерпілого. І якщо таким правопорушенням причинялась шкода особі, право якої було порушено, на правопорушника покладався обов'язок відшкодувати цю шкоду. Виникало зобов'язання з заподіяння шкоди або деліктне зобов'язання. | |||
Деліктне зобов'язання — це різновид цивільно-правових зобов'язань, і тому йому властиві ті самі структурні особливості, що характеризують будь-яке зобов'язання. | |||
Традиційно ці зобовʼязання відносяться до охоронних правовідносин. Цією їх особливістю, спеціальним їх призначенням зумовлюється те, що вони є односторонніми зобов’язаннями, тобто, такими, де одна сторона (кредитор) має лише права, а інша (боржник) – лише обов’язки. Деліктоздатними у цивільному праві є особи після досягнення ними 14 років. Всі вони, у тому чи іншому обсязі, відповідають за свої вчинки. Особа, яка обмежена у дієздатності, самостійно відповідає за невиконання договірних зобов'язань або за завдання | |||
шкоди. | |||
Елементами цього зобов'язання є: | Елементами цього зобов'язання є: | ||
| Рядок 173: | Рядок 183: | ||
* наявність вини особи, яка завдала шкоди. | * наявність вини особи, яка завдала шкоди. | ||
Сукупність перелічених умов є загальними підставами цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду. | Сукупність перелічених умов є загальними підставами цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду. | ||
Законодавство виокремлюється декілька видів відшкодування шкоди, які мають свої особливості, а саме: | |||
— відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист, | |||
— відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певна майно, | |||
— відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності, | |||
— відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданою їхнім працівником або іншою особою, | |||
— відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, його посадовими або службовими особами, або у сфері нормотворчої діяльності, | |||
— відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, | |||
— відшкодування шкоди, яка потерпіла від злочину, | |||
— відшкодування шкоди, завданою малолітньою або неповнолітньою особою, | |||
— відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою, особою дієздатність якої обмежена, | |||
— відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, | |||
— відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, | |||
— відшкодування шкоди, внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), | |||
— відшкодування моральної шкоди. | |||
Відповідно до ст. 1166 та ст. 1167 [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030435.html Цивільного кодексу України] підлягає відшкодуванню як майнова, так і моральна шкода, якщо вона була завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичній чи юридичній особі. Майновою визнається шкода, яку можна оцінити у грошовому еквіваленті. При її відшкодуванні спрацьовує принцип повного відшкодування. | |||
Шкода, яку неможливо оцінити у грошовому еквіваленті, важається немайновою або, що те ж саме, моральною. | |||
Моральна шкода - це фізичні або душевні страждання, завдані фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, якими порушуються її особисті немайнові права або які посягають на належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності, ділової репутації фізичної або юридичною особи. | |||
[[Категорія:Цивільне право]] | [[Категорія:Цивільне право]] | ||
