Право постійного користування земельною ділянкою: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 28: Рядок 28:
Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.


== Перехід права постійного користування земельною ділянкою ==
== Перехід права постійного користування земельною ділянкою (судова практика) ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації?;   
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації?;   
Рядок 37: Рядок 37:


Відповідно до частини другої статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.  
Відповідно до частини другої статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.  
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86075356 останова Верховного Суду від 21 листопада 2020 року у справі № 918/194/19] приписи підпункту «в» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що <u>правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством</u>, тобто у даному випадку, згідно зі статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України], яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.
♦ право постійного користування земельною ділянкою <u>не припиняється в разі реорганізації землекористувача</u>, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.


Саме така позиція зазначена у практиці Верховного Суду України. Зокрема, у справі № 918/194/19 (постанова від 21.11.2019) Верховний Суд зазначив, що ''«приписи підпункту «в» ч. 1 ст. 141 ЗКУ слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, '''є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі ст. 92 ЗКУ''', яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, '''коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим ст. 92 ЗКУ вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону'''''».
Згідно з частиною першою статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.  


'''Друга позиція''' полягає у тому, що право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/45597923 ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14] (в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво);


Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦКУ в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.  
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/38289171 постанова Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12] (новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася).
<u>До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені частиною другою статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України].</u>
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05#Text Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005] (поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Положення статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року).


Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини, як, наприклад, те, що «в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво» (ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14), або те, що «новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася» (постанова ВГСУ від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85838039 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18] (Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою).


'''До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені ч. 2 ст. 92 ЗКУ.'''
== Корисні посилання ==
 
* [https://vysitska.com/2020/03/05/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5-2/ Право постійного користування землею: чи можливе правонаступництво?]
Такої позиції дотримувався і Конституційний Суд України у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005, в п.5.4 якого зазначено, що поняття «набувають права» за змістом ч. 2 ст. 92 та ч. 1 ст. 116 ЗКУ . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.
[[Категорія:Право користування землями]]
 
До того ж, у п. 5.3 зазначеного рішення Конституційного Суду України вказано, що положення ст.92 ЗКУ '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.
 
Вищезазначені рішення судів свідчать про те, що '''до правонаступника(ів) юридичної особи переходить право постійного користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у реорганізованої юридичної особи.  Право постійного землекористування правонаступник отримує навіть якщо він не відноситься до передбачених ч. 2 ст. 92 ЗКУ осіб'''.
 
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 міститься посилання на вищенаведені положення рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005. Визнаючи за реорганізованою юридичною особою право постійного користування земельною ділянкою, Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала своє рішення тим, що «''Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, '''Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою'''. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою».''
 
У справах № 921/710/17-г/6 (постанова від 02.04.2019), № 914/839/18 (постанова від 31.01.2019), № 907/916/17 (постанова від 10.10.2018) Верховний Суд висловив таку думку: із посиланням на вищевикладену правову позицію Верховного Суду України, вміщену в постанові від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, він зазначив, що «''коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. '''У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають'''».''
 
Отже, як бачимо, практика судів у цьому питанні є доволі неоднозначною ''з'' огляду на відсутність чіткої законодавчої регламентації у питанні переходу до реорганізованої юридичної особи права постійного користування землею.
 
Варто зазначити, що схожі думки, а також аналіз практики судів щодо переходу права постійного користування земельною ділянкою викладено також адвокатом Іриною Висіцькою у своїй [https://vysitska.com/2020/03/05/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5-2/ статті]  
 
[[Категорія:Земельне право]]