Право постійного користування земельною ділянкою: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Перехід права постійного користування земельною ділянкою
Перехід права постійного користування земельною ділянкою
Рядок 27: Рядок 27:


== '''Перехід права постійного користування земельною ділянкою''' ==
== '''Перехід права постійного користування земельною ділянкою''' ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування.
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:


А саме, чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача, зокрема в разі реорганізації, перетворення землекористувача, і чи може правонаступник продовжувати користуватися земельною ділянкою. З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:
1) чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації, і 2) чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку?
 
З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:


'''Перша позиція''' полягає у тому, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.
'''Перша позиція''' полягає у тому, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.
Рядок 39: Рядок 41:
'''Друга позиція''' полягає у тому, що право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.  
'''Друга позиція''' полягає у тому, що право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.  


У відповідності до ч. 1 ст. 104 ЦКУ в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним (або повним, загальним), оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''право постійного користування земельною ділянкою у процесі реорганізації має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.  
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦКУ в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.  


Обґрунтовуючи цю позицію, суди часто беруть до уваги, зокрема, такі обставини, як, наприклад, те, що «в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво» (ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14), або те, що «новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася» (постанова ВГСУ від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12).
Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини, як, наприклад, те, що «в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво» (ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14), або те, що «новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася» (постанова ВГСУ від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12).


'''Обмеження ч. 2 ст. 92 ЗКУ по колу суб’єктів не застосовуються у випадку переходу до правонаступника права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте його попередником'''.
'''До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені ч. 2 ст. 92 ЗКУ.'''


Такий висновок ґрунтується і на рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005, в п.5.4 якого зазначено, що поняття «набувають права» за змістом ч. 2 ст. 92 та ч. 1 ст. 116 ЗКУ . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.
Такої позиції дотримувався і Конституційний Суд України у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005, в п.5.4 якого зазначено, що поняття «набувають права» за змістом ч. 2 ст. 92 та ч. 1 ст. 116 ЗКУ . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.


До того ж, у п. 5.3 зазначеного рішення Конституційного Суду України вказано, що положення ст.92 ЗКУ '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.
До того ж, у п. 5.3 зазначеного рішення Конституційного Суду України вказано, що положення ст.92 ЗКУ '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.


Вищезазначені рішення судів свідчать про те, що '''до правонаступника(ів) юридичної особи переходить право постійного користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у реорганізованої юридичної особи.  Право постійного землекористування правонаступник отримує навіть якщо він не відноситься до передбачених ч. 2 ст. 92 ЗКУ осіб'''.
Вищезазначені рішення судів свідчать про те, що '''до правонаступника(ів) юридичної особи переходить право постійного користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у реорганізованої юридичної особи. Право постійного землекористування правонаступник отримує навіть якщо він не відноситься до передбачених ч. 2 ст. 92 ЗКУ осіб'''.


У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 міститься посилання на вищенаведені положення рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005. Визнаючи за реорганізованою юридичною особою право постійного користування земельною ділянкою, Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала своє рішення тим, що «''Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, '''Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою'''. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою».''
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 міститься посилання на вищенаведені положення рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005. Визнаючи за реорганізованою юридичною особою право постійного користування земельною ділянкою, Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала своє рішення тим, що «''Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, '''Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою'''. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою».''


У справах № 921/710/17-г/6 (постанова від 02.04.2019), № 914/839/18 (постанова від 31.01.2019), № 907/916/17 (постанова від 10.10.2018) Верховний Суд більш радикальний: із посиланням на вищевикладену правову позицію Верховного Суду України, вміщену в постанові від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, він зазначив, що «''коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. '''У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають'''».''
У справах № 921/710/17-г/6 (постанова від 02.04.2019), № 914/839/18 (постанова від 31.01.2019), № 907/916/17 (постанова від 10.10.2018) Верховний Суд висловив таку думку: із посиланням на вищевикладену правову позицію Верховного Суду України, вміщену в постанові від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, він зазначив, що «''коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. '''У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають'''».''


Отже, як бачимо, практика судів у цьому питанні є доволі неоднозначною ''з'' огляду на відсутність чіткої законодавчої регламентації у питанні переходу до реорганізованої юридичної особи права постійного користування землею.
Отже, як бачимо, практика судів у цьому питанні є доволі неоднозначною ''з'' огляду на відсутність чіткої законодавчої регламентації у питанні переходу до реорганізованої юридичної особи права постійного користування землею.


Варто зазначити, що схожі думки, а також аналіз практики судів щодо переходу права постійного користування земельною ділянкою викладено також адвокатом Іриною Висіцькою у своїй [https://vysitska.com/2020/03/05/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5-2/ статті]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Право_постійного_користування_земельною_ділянкою