Cпадкування фермерського господарства: відмінності між версіями

==Поняття фермерського господарства==

'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ч.1 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).

==Створення та державна реєстрація фермерського господарства==

''Перший етап'' пов’язаний з одержанням земельної ділянки у власність чи користування засновником (-ами), для цього засновник має володіти спеціальною земельною дієздатністю, тобто мати досвід роботи у сільському господарстві.  

'''До складу майна фермерського господарства''' (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ст. 19 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до його складеного капіталу, передаються йому на визначений у Статуті термін. Таким чином, право користування земельною ділянкою має бути відображено в Статуті фермерського господарства. Якщо це право постійного користування, то строк, на який передається право користування земельною ділянкою головою фермерського господарства самому фермерському господарству, не вказується. Якщо ж ідеться про оренду земельної ділянки — має бути вказаний термін, передбачений таким договором. Земельні ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 (ст. 116 Земельного кодексу України]) для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності єдиним масивом. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.  

==Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства==

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 3 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 4 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 5 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 6 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"])<br>

Науково обґрунтовані регіональні мінімальні розміри земельних ділянок визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, та Українською академією аграрних наук і затверджуються Кабінетом Міністрів України.<br>

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Статтею 1225 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.<br>  

Першим кроком спадкоємців (у т. ч. і спадкоємців особи, яка одноособово створила ФГ) для здійснення своїх спадкових прав є звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину.