Визнання господарського договору недійсним: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Larysa.orel (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Larysa.orel (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 19: Рядок 19:
== Нікчемний правочин ==
== Нікчемний правочин ==


Цивільний кодекс України встановлює такі випадки нікчемності правочину:  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] встановлює такі випадки нікчемності правочину:  
* Елемент маркованого списку
* недотримання сторонами вимоги щодо нотаріального посвідчення правочину, за винятком певних нормативно встановлених випадків (ст. 220);  
недотримання сторонами вимоги щодо нотаріального посвідчення правочину, за винятком певних нормативно встановлених випадків (ст. 220);  
* Елемент маркованого списку
вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності та в разі відсутності його схвалення законними представниками (ст. 221);
* Елемент маркованого списку
вчинення правочину недієздатною фізичною особою без дозволу органів опіки та піклування (ст. 224) чи наступного схвалення (якщо йдеться про дрібні побутові правочини) (ст. 226);
порушення ним публічного порядку (ст. 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).
За змістом частини другої статті 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]  нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.


* вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності та в разі відсутності його схвалення законними представниками (ст. 221);
* вчинення правочину недієздатною фізичною особою без дозволу органів опіки та піклування (ст. 224) чи наступного схвалення (якщо йдеться про дрібні побутові правочини) (ст. 226);  порушення ним публічного порядку (ст. 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).
====== За змістом частини другої статті 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]  нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. ======
   Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.
   Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.