Визнання господарського договору недійсним: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Larysa.orel (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Larysa.orel (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:


== Визнання господарського договору недійсним ==
== Визнання господарського договору недійсним ==
Для набрання договором юридичної сили він має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст. 203 [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]], дотримання яких е обов'язковою умовою чинності будь-якого правочину. Згідно зі ст. 215 [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]], відсутність у момент учинення правочину вимог його чинності, передбачених частинами 1-3, 5,6 ст 203 [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]], є підставою його недійсності. ГК України взагалі оперує одним поняттям "недійсність господарського зобов'язання". Отже, на нормативному рівні не проведено розмежування понять "дійсність" та "чинність" договорів.
Для набрання договором юридичної сили він має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст. 203 ЦК  України [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]], дотримання яких е обов'язковою умовою чинності будь-якого правочину. Згідно зі ст. 215 [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]], відсутність у момент учинення правочину вимог його чинності, передбачених частинами 1-3, 5,6 ст 203 [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]], є підставою його недійсності. ГК України взагалі оперує одним поняттям "недійсність господарського зобов'язання". Отже, на нормативному рівні не проведено розмежування понять "дійсність" та "чинність" договорів.
   ЦК України встановлює загальні правила про недійсні правочини, які розподіляє на два види: згідно із ч. 1 ст. 215 [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]] недотримання при укладанні договору вимог ч. 1–3, 5, 6 ст. 203 [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]] спричиняє його недійсність.
   ЦК України встановлює загальні правила про недійсні правочини, які розподіляє на два види: згідно із ч. 1 ст. 215 [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]] недотримання при укладанні договору вимог ч. 1–3, 5, 6 ст. 203 [[ЦК України|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]] спричиняє його недійсність.