Порядок реєстрації смерті: відмінності між версіями

Відповідно до  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran288?nreg=435-15&find=2&text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+49&x=0&y=0#w14 ст. 49 Цивільного кодексу України], смерть є актом цивільного стану, що підлягає державній реєстрації. Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17?nreg=2398-17&find=1&text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+4&x=0&y=0#w14 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”] реєстрацію смерті провадять органи державної реєстрації актів цивільного стану:

- відділи реєстрації актів цивільного стану управлінь юстиції (далі - відділи РАЦС);

- виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

* фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545;<br />

Заява про державну реєстрацію  смерті  подається  не  пізніше трьох  днів  з  дня настання смерті або виявлення трупа,  а в разі якщо неможливо одержати  документ  закладу  охорони  здоров'я  або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.<br />

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у вищевказані строки та до закінчення одного року з дня настання  смерті,  проводиться  за  останнім  місцем  проживання померлого,  за  місцем  настання  смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.  

У разі настання смерті в дорозі (у  поїзді,  на  судні,  в літаку  тощо)  державна  реєстрація  смерті  може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.<br />

Державна реєстрація смерті  осіб,  що  померли  в  слідчих ізоляторах  або  установах  виконання  покарань,  у  яких ці особи трималися або відбували покарання, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту  або  засудження  осіб  чи  за  місцезнаходженням установи.<br />

Державна  реєстрація  смерті  проводиться  за  місцем проживання заявника у разі:  якщо заява надійшла після  закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті;  звернення для реєстрації смерті  особи,  оголошеної судом померлою.<br />

Державна  реєстрація  смерті проводиться за заявою родичів померлого,  представників органу опіки та піклування,  працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.<br />

* органам праці та соціального  захисту  населення  - повідомлення  про  громадян,  які  померли,  для зняття з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб,  які мають право на пільги.

<br />

 

Органи державної реєстрації актів цивільного  стану  протягом десяти  робочих  днів  з  дня  державної  реєстрації  смерті особи подають відповідні  відомості  територіальним  органам  Пенсійного фонду України.<br />

У разі  смерті  дитини  орган  державної  реєстрації  актів цивільного  стану  протягом  10  днів  після  державної реєстрації смерті  дитини  направляє  органу  праці  та  соціального  захисту населення за місцем державної реєстрації повідомлення про померлих дітей. Якщо при державній реєстрації  смерті  стане  відомо  про дітей, які позбавлені батьківського піклування, то орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у  той  самий  день письмово  повідомити  про  це  орган  опіки  та  піклування  за місцезнаходженням дітей.<br />

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», від сплати державного мита звільняються громадяни за реєстрацію смерті. Інших обов’язкових платежів у цьому випадку законом не передбачено.