Рішення немайнового характеру: відмінності між версіями

·                 Цивільний процесуальний кодекс України  

·                 Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень»

Рішення немайнового характеру – рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Виконання рішень немайнового характеру регулює розділ VIII Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення 10-денного строку після відкриття виконавчого провадження (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на 3-й робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.  

Під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець проводить виконавчі дії за обов’язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.

За неможливості з’ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника. Суд розглядає подання державного виконавця протягом 10 днів (ст. 438 Цивільного процесуального кодексу України).

Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.  

Після пред’явлення виконавчого документа до виконання державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63 цього Закону. (Див. вище «Порядок виконання рішень немайнового характеру»).

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.  

Відповідно до ст. 66 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення 10-денного строку після відкриття виконавчого провадження (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною)перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.

У разі, якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у такому разі підлягає відновленню за постановою державного виконавця.

Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець наступного робочого дня після закінчення '''десятиденного строку''' після відкриття виконавчого провадження (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною)перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача.