Особливості застосування сімейного законодавства у часі: відмінності між версіями

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]     

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]     

Відповідно до ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

– якщо в нормативному акті встановлений термін його дії, то він втрачає юридичну силу з настанням зазначеного в ньому строку;

– якщо термін дії правового акта не вказаний, то він припиняє свою дію або з прийняттям нового нормативного акта, що регулює такі ж суспільні відносини, що і чинний раніше, або в результаті його скасування.

В деяких випадках новий закон може поширюватися на відносини, які виникли до набрання ним чинності і продовжують існувати після цього. Так, ст. 58 Конституції України зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Проте такі положення більшою мірою стосуються кримінального або адміністративного законодавчого акта.

Роз’ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року, яка узгоджується із Рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 за конституційним зверненням про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів визначено, що за загальним правилом  дії законів  та  інших нормативно-правових актів у часі (ч.  1 ст.  58 Конституції України  норми Сімейного кодексу України  (далі - СК України) застосовуються до сімейних відносин,  які виникли після набрання ним чинності,  тобто  не  раніше  1  січня 2004 р. До сімейних відносин,  які вже існували  на  зазначену  дату, норми  СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків,  що виникли після набрання ним чинності.  Ці  права  й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України. Тобто з урахуванням положення ч. 1 ст. 58 Конституції України закріплений принцип зворотної дії в часі закону та інших нормативно-правових актів, у випадку коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так за новим СК днем розірвання шлюбу вважається день набрання чинності рішенням суду (ч. 2 ст. 114 СК України), натомість згідно із законодавством, що діяло раніше, шлюб припинявся у день, коли подружжя або один з них на підставі рішення суду реєстрували розірвання шлюбу в органах РАЦС (ст. 44 КпШС України). Таким чином, рішення суду щодо розірвання шлюбу не мало вирішального значення.  

Роз’ясненнями п. 15. Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року визначено,  що хоча розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду,  потребує подальшої реєстрації у державному  органі  РАЦС,  моментом  припинення  шлюбу  є  день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч.  2 ст. 114 СК України).  Це правило не поширюється на випадки,  коли шлюб було розірвано у судовому порядку до 1 січня 2004 р., тобто до дня набрання чинності СК.

Роз’ясненнями п. 3. Постанови Пленуму Верховного суду України 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»  визначено  що,  вирішуючи  питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, '''повинні виходити з дати народження дитини'''.

Як вже було зазначено за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.