Відмова від права власності: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Якщо ж річ підлягає державній реєстрації (див. ст. 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), то право власності на неї припиняється не з моменту відмови власника, а з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру. | Якщо ж річ підлягає державній реєстрації (див. ст. 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), то право власності на неї припиняється не з моменту відмови власника, а з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру. | ||
Способами відмови від права власності є викидання майна, полишення майна, виселення з нерухомого майна без наміру повернутися до нього та інші. Характеризується добровільним характером, примушування до відмови від права власності є підставою не вважати відмову правозгідною й такою, що матиме правові наслідки для власника та третіх осіб, тобто не призведе ані до припинення такого права у власника майна, ані до виникнення прав власності у набувачів, у володіння яких потрапить це майно. | Способами відмови від права власності є викидання майна, полишення майна, виселення з нерухомого майна без наміру повернутися до нього та інші. Характеризується добровільним характером, примушування до відмови від права власності є підставою не вважати відмову правозгідною й такою, що матиме правові наслідки для власника та третіх осіб, тобто не призведе ані до припинення такого права у власника майна, ані до виникнення прав власності у набувачів, у володіння яких потрапить це майно. | ||
Примусова відмова від права власності на майно у випадках, передбачених законом, охоплює інші підстави припинення права власності, тому не стосується цих правил. | |||
У ч. З ст. 347 Цивільного Кодексу визначається процедура відмови від права власності, а саме: | У ч. З ст. 347 Цивільного Кодексу визначається процедура відмови від права власності, а саме: | ||
# Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. | # Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. | ||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
== Прийняття земельної ділянки == | == Прийняття земельної ділянки == | ||
Порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою визначає стаття 142 Земельного кодексу України. | |||
Так, для оформлення добровільної відмови від права власності на земельну ділянку на користь держави або територіальної громади насамперед необхідно звернутися із заявою до відповідних органів. | |||
З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою | Після розгляду заяви орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання згоди на одержання права власності на земельну ділянку або відмовляє в наданні згоди. | ||
У разі надання згоди відповідним органом, потрібно звернутися до нотаріуса для укладання угоди про передачу права власності на земельну ділянку. | |||
В процесі укладення і нотаріального посвідчення угоди нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. | |||
З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою право власності особи припинено. | |||
Слід зауважити, що тільки після проходження всієї процедури добровільної відмови від права власності на земельну ділянку з укладанням нотаріально посвідченої угоди земельна ділянка зараховується до земель державної або комунальної власності. | |||
[[Категорія:Право власності на майно]] | [[Категорія:Право власності на майно]] | ||
