Захист права власності: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України Редакція від 31.03.2019]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України Редакція від 21.02.2019]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  


== Поняття захисту права власності ==
== Поняття захисту права власності ==
Рядок 99: Рядок 99:


До такого висновку дійшов Верховний Суд у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73627618 постанові від 11.04.2018 р. у справі №742/2916/15-ц]. У цій справі Верховний Суд відзначив, що громадяни, які добросовісно, відкрито та безперервно користуються земельною ділянкою 15 років, але не мають документів, які свідчили б про наявність у них прав на цю земельну ділянку, не мають жодних переваг. Аналіз [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1017 ст. 119 ЗК України] дає підстави для висновку, що для таких осіб не передбачено жодних переваг, їм належить лише право на звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування. Вказана норма ЗК України не передбачає обов'язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам у разі дотримання передбаченої законом процедури звернення, адже зі змісту статті вбачається, що передача землі здійснюється на розсуд органів, уповноважених приймати відповідне рішення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73627618 постанові від 11.04.2018 р. у справі №742/2916/15-ц]. У цій справі Верховний Суд відзначив, що громадяни, які добросовісно, відкрито та безперервно користуються земельною ділянкою 15 років, але не мають документів, які свідчили б про наявність у них прав на цю земельну ділянку, не мають жодних переваг. Аналіз [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1017 ст. 119 ЗК України] дає підстави для висновку, що для таких осіб не передбачено жодних переваг, їм належить лише право на звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування. Вказана норма ЗК України не передбачає обов'язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам у разі дотримання передбаченої законом процедури звернення, адже зі змісту статті вбачається, що передача землі здійснюється на розсуд органів, уповноважених приймати відповідне рішення.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]