Визнання господарського договору недійсним: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Нормативна база == | == Нормативна база == | ||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України | * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] | ||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України | * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України] | ||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України | * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | ||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України | * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] | ||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду України | * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"] | ||
== Визнання господарського договору недійсним == | == Визнання господарського договору недійсним == | ||
Для набрання договором юридичної сили він має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст. 203 ЦК України, дотримання яких е обов'язковою умовою чинності будь-якого правочину. Згідно зі ст. 215 ЦК України, відсутність у момент учинення правочину вимог його чинності, передбачених частинами 1-3, 5,6 ст 203 ЦК України, є підставою його недійсності. ГК України взагалі оперує одним поняттям "недійсність господарського зобов'язання". Отже, на нормативному рівні не проведено розмежування понять "дійсність" та "чинність" договорів. | Для набрання договором юридичної сили він має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст. 203 ЦК України, дотримання яких е обов'язковою умовою чинності будь-якого правочину. Згідно зі ст. 215 ЦК України, відсутність у момент учинення правочину вимог його чинності, передбачених частинами 1-3, 5,6 ст 203 ЦК України, є підставою його недійсності. ГК України взагалі оперує одним поняттям "недійсність господарського зобов'язання". Отже, на нормативному рівні не проведено розмежування понять "дійсність" та "чинність" договорів. | ||
ЦК України встановлює загальні правила про недійсні правочини, які розподіляє на два види: згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК недотримання при укладанні договору вимог ч. 1–3, 5, 6 ст. 203 ЦК спричиняє його недійсність. | ЦК України встановлює загальні правила про недійсні правочини, які розподіляє на два види: згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК недотримання при укладанні договору вимог ч. 1–3, 5, 6 ст. 203 ЦК спричиняє його недійсність. | ||
| Рядок 66: | Рядок 63: | ||
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]] | [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]] | ||
[[Категорія: Господарське право]] | [[Категорія: Господарське право]] | ||
[[Категорія:Господарський процес]] | |||
