Підстави повернення обвинувального акта прокурору: відмінності між версіями(Переглядів: 648)

== Поняття обвинувального акту ==

'''Обвинувальний акт''' - це кримінальний процесуальний акт, в якому відображається рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового розслідування і переведення обвинувачення до суду.

В обвинувальному акті:

* викладаються юридично значимі обставини кримінального правопорушення;

* надається юридична кваліфікація кримінального правопорушення.  

== Підстави складання обвинувального акту ==

'''Підставами складання обвинувального акту є:'''

#  повідомлення особи про підозру;

#  обґрунтованість підозри достатньою сукупністю доказів;

#  відсутність підстав закриття кримінального провадження.

== Значення рішення про складання обвинувального акту ==

#  це рішення обумовлює розвиток кримінального провадження, перехід його із стадії досудового розслідування в судові стадії;

#  обвинувальним актом визначаються межі судового розгляду справи;

== Нормативні вимоги до обвинувального акту ==

'''1 -''' '''Обвинувальний акт має містити такі відомості:'''

* найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;  

* анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);  

* прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;  

* виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову квалифікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

<br />

Зміст обвинувального акту регламентований у ч. 2 ст. 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК України)] .

== Підстави повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання ==

  '''3. щодо порушень конкретизації злочину та невідповідності обвинувального акту вимогам [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]'''

Згідно зі ст. 110 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Так, у ч. 1 ст. 91 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Як вбачається з п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8], суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред’явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому. Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Прокурор, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт або зазначені клопотання. Бувають випадки, коли прокурор, який представляє державне обвинувачення у суді, не включений до групи прокурорів або замінений в порушення процедури, встановленої кримінальним процесуальним кодексом України. Така обставина є безперечною вимогою повернення обвинувального акту.  

  '''5. щодо невідповідності реєстру матеріалів досудового слідства'''

У п. 2 ч. 2 ст. 109 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] зазначено, що реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування. Ця норма є імперативною, а тому не передбачає можливості внесення інших даних або даних з обмеженою інформацією. Більшість порушень зустрічається саме у складанні реєстру матеріалів досудового слідства, де слідчий не зазначає або зазначає не в повному обсязі про прийняті процесуальні рішення, номера й дати проваджень, осіб, які приймали рішення тощо.  

== Групи підстав повернення обвинувального акту прокурору ==

#  різне праворозуміння та правозастосування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 норм КПК України];   

# усунення перешкод для оперативної, якісної та ефективної підготовки справи до судового розгляду.  

До найбільш поширених підстав повернення обвинувального акта належать, зокрема, недотримання п. 5 ч. 2 ст. 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], коли в обвинувальному акті не повністю викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, а також відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення. Замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру, що є недопустимим. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об’єктивної сторони  та кваліфікуючих ознак. Досить часто (навіть у вироках), судді пишуть: «…скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.191 Кримінальний кодекс України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ( далі - КК України)], а саме — привласнив чи розтратив чуже майно, яке було йому ввірене чи перебувало в його віданні». Це є наслідком або неконкретного формулювання обвинувачення, або, як правило, відсутності такого формулювання. Нерідко в обвинувальному акті викладені лише зміст підозри, а також частина тих фактичних обставин правопорушення, у вчиненні якого підозрювалася особа, і правова кваліфікація. За таким «обвинувальним актом» особа  має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, оскільки відповідно до положень ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]  це становить зміст повідомлення про підозру.  

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.