Спадкування права постійного користування земельною ділянкою: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Valerii.lebid (обговорення | внесок)
approve
664 редагування
Valerii.lebid (обговорення | внесок)
approve
664 редагування
Рядок 22: Рядок 22:
— земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.
— земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.


Стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254к/96-вр Конституції України]. Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону (ст. 14). У відповідності до ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254к/96-вр Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України,] а також інших законів, що видаються відповідно до них. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.  
Стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254к/96-вр Конституції України]. Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону (ст. 14). У відповідності до ч. 2 ст. 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] право власності на землю набувається та реалізується на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254к/96-вр Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України,] а також інших законів, що видаються відповідно до них. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.  


Згідно ст.92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України,]  
Згідно ст. 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]:


'''Право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.'''
'''Право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.'''
Рядок 45: Рядок 45:


Вказаний перелік '''суб’єктів права постійного користування землею''' '''є вичерпним.'''
Вказаний перелік '''суб’єктів права постійного користування землею''' '''є вичерпним.'''
Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". (ч. 3 ст. 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).


''' '''
''' '''


'''  Зверніть увагу!''' У переліку суб’єктів, які можуть набувати право постійного користування земельними ділянками, '''громадяни відсутні'''.  
'''Зверніть увагу!''' У переліку суб’єктів, які можуть набувати право постійного користування земельними ділянками, '''громадяни відсутні'''.  


Тому слід згадати окремі положення Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року в редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-XII (Кодекс втратив чинність з 01.01.2002).
Тому слід згадати окремі положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року в редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-XII] (Кодекс втратив чинність з 01.01.2002).


Так, відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 7 Земельного кодексу України 1990 року] було визначено, що користування землею може бути ''постійним або тимчасовим''.  
Так, відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 7 Земельного кодексу України 1990 року] було визначено, що користування землею може бути ''постійним або тимчасовим''.  
Рядок 56: Рядок 58:
''Постійним'' визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надавалася Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, ''громадянам України'' '''''для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства'''''.
''Постійним'' визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надавалася Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, ''громадянам України'' '''''для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства'''''.


Відповідно до ст. 9, 17, 19 того ж Кодексу сільські, селищні, міські Ради народних депутатів надавали земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для ведення селянського (фермерського) господарства, '''''особистого підсобного господарства''.'''
Відповідно до ст. 9, 17, 19 того ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Кодексу] сільські, селищні, міські Ради народних депутатів надавали земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для ведення селянського (фермерського) господарства, '''''особистого підсобного господарства''.'''


Згідно із ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 22 Земельного кодексу України 1990] року було передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Відповідно до ст. 23 того ж Кодексу право власності або право постійного користування землею мало посвідчуватися ''державними актами'', які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно із ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 22 Земельного кодексу України 1990] року було передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Відповідно до ст. 23 того ж Кодексу право власності або право постійного користування землею мало посвідчуватися ''державними актами'', які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Рядок 62: Рядок 64:
Після набрання чинності ст. 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу]  2001 року свідчить, що ця норма '''''не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. '''''
Після набрання чинності ст. 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу]  2001 року свідчить, що ця норма '''''не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. '''''


'''   Таким чином, право постійного користування громадянами, які отримали за чинним на той час земельним законодавством земельні ділянки у постійне користування для ведення особистого підсобного господарства, зберігається й зараз.'''
'''Таким чином, право постійного користування громадянами, які отримали за чинним на той час земельним законодавством земельні ділянки у постійне користування для ведення особистого підсобного господарства, зберігається й зараз.'''


== Які підстави набуття права користування земельними ділянками ==
== Які підстави набуття права користування земельними ділянками ==
Рядок 77: Рядок 79:
== Які документи необхідно зібрати для оформлення права? ==  
== Які документи необхідно зібрати для оформлення права? ==  
У зв’язку з вищенаведеним, набувач (орендар, користувач) разом з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності, подає рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування та документи, необхідні для проведення державної реєстрації похідного речового права, передбачені законодавством, а саме:
У зв’язку з вищенаведеним, набувач (орендар, користувач) разом з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності, подає рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування та документи, необхідні для проведення державної реєстрації похідного речового права, передбачені законодавством, а саме:
*      документ, що встановлює особу заявника (паспорт громадянина України);
* документ, що встановлює особу заявника (паспорт громадянина України);
*      за необхідності документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи;
* за необхідності документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи;
*      документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у разі коли особа, речові права, обтяження речових прав якої підлягають державній реєстрації, звільнена від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, не подається).
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у разі коли особа, речові права, обтяження речових прав якої підлягають державній реєстрації, звільнена від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, не подається).
Крім цього, слід зазначити, що під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві. Також, обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за допомогою порталу електронних сервісів.
Крім цього, слід зазначити, що під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві. Також, обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за допомогою порталу електронних сервісів.


Рядок 91: Рядок 93:
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.


Відповідно до частини 1 статті 377 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).       Пунктом «е» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, у тому числі, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відповідно до частини 1 статті 377 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Пунктом «е» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, у тому числі, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.


''Отже, перехід права власності на нерухоме майно – є підставою припинення, у тому числі – права постійного користування земельною ділянкою.'' Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України [http://reyestr.court.gov.ua/Review/62058395 № 6-2225цс16] від 12.10.2016.
''Отже, перехід права власності на нерухоме майно – є підставою припинення, у тому числі – права постійного користування земельною ділянкою.'' Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України [http://reyestr.court.gov.ua/Review/62058395 № 6-2225цс16] від 12.10.2016.
Рядок 100: Рядок 102:
Що ж робити із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства або для ведення фермерського господарства у зв’язку зі смертю громадянина — постійного користувача, на якого був виданий державний акт на право постійного користування?  
Що ж робити із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства або для ведення фермерського господарства у зв’язку зі смертю громадянина — постійного користувача, на якого був виданий державний акт на право постійного користування?  


Слід звернутись до судової практики. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 року (справа № 181/698/14-ц) про визнання права власності, визнання права засновника та визнання права постійного користування земельними ділянками в порядку спадкування Судова палата у цивільних справах зазначила, що відповідно до ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦK] право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. '''У ''порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис'')''', право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Згідно із ч. 1 ст. 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦK] право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Слід звернутись до судової практики. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 року (справа № 181/698/14-ц) про визнання права власності, визнання права засновника та визнання права постійного користування земельними ділянками в порядку спадкування Судова палата у цивільних справах зазначила, що відповідно до ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. '''У ''порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис'')''', право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Згідно із ч. 1 ст. 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.


Відповідно до ч. 2 ст. 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини) та ч. 2 ст. 102<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК] ''право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.''
Відповідно до ч. 2 ст. 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини) та ч. 2 ст. 102<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] ''право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.''


Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] '''спадкуванням''' є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ст. 1218 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] '''спадкуванням''' є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ст. 1218 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.


Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Спадкування_права_постійного_користування_земельною_ділянкою