Пред’явлення особи та речей для впізнання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Olha.apanovych (обговорення | внесок)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* Кримінальний процесуальний кодекс України.
* [[Кримінальний процесуальний кодекс України.]]
== Поняття пред'явлення для впізнання ==
== Поняття пред'явлення для впізнання ==
Пред'явлення для впізнання - слідча дія, що полягає в пред'явленні свідкові чи іншій особі об'єктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх тотожності або групової належності.<br />
Пред'явлення для впізнання - слідча дія, що полягає в пред'явленні свідкові чи іншій особі об'єктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх тотожності або групової належності з об'єктом, який раніше спостерігався цією особою у зв'язку з обставинами, що мають значення для розслідуваної справи.
 
Відповідно до ч. 1 ст.223 КПК України слідчою дією є діяння, спрямоване на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.<br />


Пред'явлення для впізнання передбачає показ певних об'єктів в умовах, що дозволяють сприйняти загальні та окремі ознаки. Тотожність при впізнанні встановлюють за ознаками об'єктів, сприйнятих особою і збережених в її пам'яті. Це окрема форма ідентифікації, яка істотно відрізняється від випадків ідентифікації за матеріальними слідами. У процесі впізнання свідок спостерігає ознаки пред'явленого об'єкта, порівнює і співставляє їх із збереженими в пам'яті й доходить певного висновку щодо наявності чи відсутності тотожності або групової належності об'єкта.
Пред'явлення для впізнання передбачає показ певних об'єктів в умовах, що дозволяють сприйняти загальні та окремі ознаки. Тотожність при впізнанні встановлюють за ознаками об'єктів, сприйнятих особою і збережених в її пам'яті. Це окрема форма ідентифікації, яка істотно відрізняється від випадків ідентифікації за матеріальними слідами. У процесі впізнання свідок спостерігає ознаки пред'явленого об'єкта, порівнює і співставляє їх із збереженими в пам'яті й доходить певного висновку щодо наявності чи відсутності тотожності або групової належності об'єкта.