Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 18: Рядок 18:
# Переміщення засуджених під вартою здійснюється за рахунок держави.
# Переміщення засуджених під вартою здійснюється за рахунок держави.
# Порядок переміщення засуджених під вартою визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України відповідно до цього Кодексу.
# Порядок переміщення засуджених під вартою визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України відповідно до цього Кодексу.
=== Залишення в слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування ===
Підставою для переміщення (транспортування) засуджених до установи виконання покарання є: а) попутні списки на кожного або на групу засуджених, які направляються в один пункт призначення; б) особова справа на кожного засудженого; в) продовольчі атестати на кожного або на групу засуджених, які направляються в один пункт призначення.Разом з відправленням засудженого до відповідної установи виконання покарання направляється його особова справа, документи, гроші, якщо вони були на особовому рахунку.
 
Особова справа на кожного заарештованого заводиться за місцем попереднього ув'язнення. Вона складається з двох частин. Перша частина - це анкета, дактилокарта, пізнавальне фото, копія вироку, суду, протокол затримання, копії судових ухвал і постанов, довідка про попередні судимості. У другій частині містяться довідка- характеристика слідчого, персональний або індивідуальний наряд,медична картка, копії характеристик зі слідчого ізолятора, документи про заходи заохочення і стягнення. Начальник конвою одержує попутний список - спеціальний документ на кожного засудженого або на групу і особові справи за кількістю засуджених.
 
Не приймаються для переміщення засуджені: а) з неправильно оформленими документами; б) хворі, транспортувати яких заборонено лікарем установи-відправника, або не забезпечені медичним супроводом (вагітні жінки), інваліди, яким необхідна стороння допомога під час пересування; в) з ознаками вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів; г) одягнені не за сезоном. Особові справи засуджених з категорії ризику (особливо небезпечні злочинці, схильні до втечі, суїциду, психічно хворі, хворі на туберкульоз тощо) помічаються спеціальними позначками.
 
Відповідно до[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/paran8#n8 ст. 89 КВК України] '''Залишення в слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування:'''
Відповідно до[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/paran8#n8 ст. 89 КВК України] '''Залишення в слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування:'''
# Осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини, може бути за їхньою згодою залишено у слідчому ізоляторі чи направлено у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування.
# Осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини, може бути за їхньою згодою залишено у слідчому ізоляторі чи направлено у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування.
Рядок 26: Рядок 31:


У порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України], засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.
У порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України], засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.
=== Тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колони до слідчого ізолятора ===
=== Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній ===
=== Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній ===
'''Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній''' відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/paran8#n8 ст. 91 КВК України]:
'''Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній''' відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/paran8#n8 ст. 91 КВК України]:
Рядок 40: Рядок 48:
# Встановлені цією статтею вимоги роздільного тримання засуджених не поширюються на: засуджених до довічного позбавлення волі, які після відбуття десяти років покарання у приміщеннях камерного типу переведені до звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки; лікувальні заклади місць позбавлення волі і колонії, призначені для тримання і лікування інфекційно хворих засуджених.
# Встановлені цією статтею вимоги роздільного тримання засуджених не поширюються на: засуджених до довічного позбавлення волі, які після відбуття десяти років покарання у приміщеннях камерного типу переведені до звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки; лікувальні заклади місць позбавлення волі і колонії, призначені для тримання і лікування інфекційно хворих засуджених.
Порядок тримання засуджених у лікувальних закладах місць позбавлення волі і колоніях, призначених для тримання і лікування інфекційно хворих засуджених, визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
Порядок тримання засуджених у лікувальних закладах місць позбавлення волі і колоніях, призначених для тримання і лікування інфекційно хворих засуджених, визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
=== Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії ===
=== Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії ===
 
'''Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії''' чітко визначено нормами [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/paran8#n8 ст. 93 КВК України]
'''Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії''' чітко визначено нормами [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/paran8#n8 ст. 93 КВК України]
# Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого.
# Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого.
# Переведення засудженого для дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
# Переведення засудженого для дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
'''Проблематика''': Загальне правило щодо того, що засуджений має відбувати увесь строк покарання у одній колонії, видається розумним, проте з цього правила обов’язково повинні бути передбачені винятки, які б кореспондували із правом засудженого відбувати покарання у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого (ст. 93 КВК). Нажаль, в дійсності нормами ст. 93 КВК часто нехтують, як це сталося у cправі Вінтман проти України, коли засудженого, який походив з Запорізької області, направили для відбування покарання до Вінниці, а згодом перевели до Львівської області. Через це літня матір засудженого не могла відвідувати його достатньо часто. ЄСПЛ оцінив цю ситуацію як порушення права засудженого на належну кількість побачень із родичами – а отже, неправомірне втручання у сімейне життя засудженого.
Хоча українське законодавство й передбачає механізм переведення засудженого з однієї колонії до іншої, це можливо «за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії». Ці положення ч. 2 ст. 93 КВК є абсолютно нечіткими; вони не деталізовані у жодному іншому нормативно-правовому акті і залишають місце для різночитань, які часто призводять до порушення прав засуджених осіб і до втручання у їхнє право на повагу до приватного та сімейного життя, гарантоване Конвенцією.
Існуючі положення ч. 2 ст. 93 КВК надають занадто широкі дискреційні повноваження органам ДПтС що, на думку ЄСПЛ, є неприпустимим. В той же час, чинне українське законодавство не деталізує процедуру переведення особи до іншої установи виконання покарання за ч. 2 ст. 93 КВК у підзаконних нормативно-правових актах.
'''Рішення:''' Можна надати суду право безпосередньо у вироку визначати колонію, де особа відбуватиме покарання, із наведенням відповідної мотивації такого рішення. Якщо ж залишити ці повноваження за Регіональними комісіями, необхідно законодавчо визначити критерії, за якими тій чи іншій особі обирається місце відбування покарання: тяжкість вчинених злочинів, стан здоров’я, стосунки із родиною, міркування особистої безпеки засуджених. Такий перелік не має бути сформульований вичерпно. Також треба зобов’язати Регіональні комісії враховувати думу засудженого та його близьких родичів при обранні конкретної установи виконання покарань.
=== Структурні дільниці виправних і виховних колоній ===
=== Структурні дільниці виправних і виховних колоній ===
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/paran8#n8 ст. 94 КВК України]'''Структурні дільниці виправних і виховних колоній'''<br />
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/paran8#n8 ст. 94 КВК України]'''Структурні дільниці виправних і виховних колоній'''<br />
Рядок 72: Рядок 87:


Засуджені, які стають на шлях виправлення, '''переводяться''':
Засуджені, які стають на шлях виправлення, '''переводяться''':
*з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання;
*з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання.Як відомо, за чинним кримінально-виконавчим законодавством переведення засуджених з однієї структурної дільниці до іншої дільниці є елементом інституту зміни умов тримання в межах однієї колонії. Разом з тим, переведення засуджених з колоній мінімального і середнього рівня безпеки (у разі відсутності в них дільниць соціальної реабілітації) до колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання відноситься до одного із елементів системи зімни умов тримання шляхом переведення засуджених до колонії іншого виду. Відповідно до ч.3 ст.138 КВК України в колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюється режим, передбачений частиною другою ст.99 КВК України для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації. Таке переведення дає можливість засудженим користуватись найбільшим обсягом прав і пільг при цьому суттєво звужується коло їх специфічних обов’язків як суб’єктів кримінально-виконавчих відносин.  По-перше, в цих колоніях засуджені тримаються під наглядом, а на території зони – під охороною. З дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією колонії, але в межах населеного пункту. Їм також дозволено носити цивільний одяг.  По-друге, у зв’язку із таким переведенням у засудженого з’являється право спільного проживання з сім’єю, відновлюється право мати при собі гроші та цінні речі і вільно ними розпоряджатися. Після відбуття шести місяців у цій колонії, у разі відсутності порушень режиму відбування покарання з дозволу адміністрації засуджені можуть придбавати житло, заводити особисте господарство  Зміна умов тримання засуджених шляхом переведення з колонії мінімального і середнього рівня безпеки у разі відсутності в них дільниць соціальної реабілітації до колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання можлива за таких підстав: 1) сумлінної поведінки; 2) сумлінного ставлення до праці; 3) після фактичного відбуття відповідно до ч.1 ст.101 КВК України ¼, 1/3 або ½ частини строку покарання призначеного судом (строк залежить від тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого).  Все це створює необхідні умови для закріплення результатів виправлення і ресоціалізації сприяє розвитку у засуджених таких установок, які сприяють після звільнення від покарання більш легко адаптуватися до умов життя на волі.
*із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання;
*із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання.Характерною ознакою відбування покарання в колоніях максимального рівня безпеки є те, що засуджені розміщуються відповідно до ст.140 КВК України залежно від тяжкості вчиненого злочину і особи злочинця в загальних житлових приміщеннях і приміщеннях камерного типу. Серед заходів, що стимулюють виправлення та ресоціалізацію засуджених в цих колоніях законом передбачено зміну умов тримання в межах однієї колонії (переведення засуджених з приміщень камерного типу в звичайні житлові приміщення і шляхом переведення (із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки). Така зміна умов тримання засуджених у бік пом’якшення режиму відбування покарання застосовується до осіб, які тримаються у звичайних житлових приміщеннях, стали на шлях виправлення і відбули не менше однієї четвертої або половини призначеного судом строку покарання залежно від тяжкості вчиненого злочину. Це дає можливість не тільки стимулювати поведінку засудженого, а і дотримуватись вимог статті 92 КВК України про роздільне тримання засуджених, які вчинили вперше особливо небезпечні злочини і визнані небезпечними для суспільства та осіб, які раніше були засуджені до позбавлення волі і знову вчинили особливо небезпечні злочини.  До другої групи переведень до колонії іншого рівня безпеки відносяться переведення під час яких об’єм правообмежень збільшується для засуджених, які злісно порушують відбування покарання. ці зімни умов тримання реалізуються у вигляді наступних самостійних елементів системи: а) переведення засуджених з колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернення до тих колоній, де вони раніше відбули покарання; б) переведення засуджених з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки.  Метою цих переводів є попередження систематичної негативної поведінки з боку засуджених, які злісно порушують встановлений порядок відбування покарання шляхом розміщення їх в установи з більш суровими умовами тримання.  Тому, матеріальною ознакою або підставою для застосування такого переведення є злісне порушення встановленого порядку. Формальна ознака або передумова тут відсутня, так як заздалегідь неможливо визначити, коли особа порушить встановлений порядок.  Відповідно до ст.133 КВК України злісним порушенням установленого порядку відбування покарання визнається засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необґрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази протягом року припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої влади; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо кожне з цих порушень за постановою начальника колонії, або особи, яка виконує його обов’язки були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку).  Таким чином, засуджені, які злісно порушують встановлений порядку відбування покарання можуть бути представлені для переведення їх в колонію іншого рівня безпеки: а) з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих колоній, де вони раніше відбували покарання; б) з колоній середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колоній максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії або сектор максимального рівня безпеки на стоку до трьох років.  Для прийняття такого рішення адміністрації установи необхідно встановити факт злісного порушення встановленого порядку відбування покарання. при цьому варто враховувати характер порушень, наскільки вони суттєві, чим визвано, і чи нема можливості іншого впливу на засудженого замість переведення його до колонії іншого рівня безпеки.  Безпосередньою підставою для зміни умов тримання засуджених шляхом їх переведення до виправної колонії іншого рівня безпеки є рішення Апеляційної комісії Державного департаменту з питань виконання покарань, яке приймається за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником територіального органу управління Департаменту та спостережною комісією.  Дане подання в свою чергу в установленому порядку надсилається до управління по контролю за виконанням судових рішень Департаменту. За результатами розгляду цього питання Апеляційною комісією Департаменту видається персональний наряд на переведення засудженого в конкретну установу.
*у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки - до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття:
*у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки - до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття:
# не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості;<br />
# не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості;<br />
Рядок 80: Рядок 95:
'''Не підлягають переведенню''' до дільниці соціальної реабілітації:
'''Не підлягають переведенню''' до дільниці соціальної реабілітації:
* особи, які мають достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку стягнення, зазначені в абзацах [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1656-14 4, 6-10 ст 132 КВК України], протягом строку, визначеного [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1656-14 ст. 134 КВК України];<br />
* особи, які мають достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку стягнення, зазначені в абзацах [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1656-14 4, 6-10 ст 132 КВК України], протягом строку, визначеного [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1656-14 ст. 134 КВК України];<br />
*  інваліди першої та другої груп та особи, які досягли пенсійного віку;<br />
*  інваліди першої та другої груп та особи, які досягли пенсійного віку.  Так, частиною шостою статті 94 та частиною першою статті 99 КВК України передбачено, що у дільниці соціальної реабілітації тримаються вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з дільниці ресоціалізації в порядку, встановленому цим Кодексом.  Засуджені, які перебувають у вказаній дільниці, у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території дільниці; з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією дільниці, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням; можуть носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць; після відбуття шести місяців покарання в дільниці в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, із своїми сім'ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство (частина друга статті 99 КВК України).  Відтак, умови перебування засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної реабілітації є менш суворими в порівнянні з іншими дільницями виправної колонії та передбачають меншу кількість обмежень для засуджених.  Разом з цим, частиною другою статті 101 КВК України передбачено, що не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації:  2) інваліди I - II груп та особи, які досягли пенсійного віку;  Відповідно до статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація визначається як ситуація, за якої особа та/або група осіб зокрема, за їх ознаками, віку, інвалідності, або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом  Отже, встановлені пунктом 2 частини другої статті 101 КВК України обмеження щодо осіб, які досягнули пенсійного віку або є інвалідами I - II групи, стосовно можливості переведення до дільниці соціальної реабілітації становлять пряму дискримінацію за ознакою віку та інвалідності. Крім цього, зазначені обмеження не відповідають статті 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та частині п'ятій статті 7 КВК України, якими забороняються будь-які форми дискримінації, зокрема, за ознаками віку та інвалідності.Метою розроблення проектупкту є внесення змін до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України шляхом виключення з неї пункту 2 частини другої цієї статті, яким встановлені обмеження щодо осіб, які досягли пенсійного віку або є інвалідами I - II групи стосовно можливості переведення до дільниці соціальної реабілітації.<br />
*  особи, які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;<br />
*  особи, які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;<br />
* особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.<br />
* особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.<br />
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Порядок_і_умови_покарання_у_виді_позбавлення_волі