Право земельного сервітуту: відмінності між версіями

Maryna.koberniuk (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Доповнено новим розділом
Рядок 75: Рядок 75:
# припинення підстав його встановлення;
# припинення підстав його встановлення;
# встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням;
# встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням;
# невиконання або неналежне виконання умов договору сервітуарієм.
# невиконання або неналежне виконання умов договору сервітуарієм


== Зразок договору сервітуту для проходу та проїзду по земельній ділянці ==
== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==
Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.
 
Якщо доступ до вашої земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, ви маєте право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.391 Цивільного кодексу України]. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.
 
Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.
 
За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.
 
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст.34 Земельного кодексу України] обґрунтування площі і меж, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки (обов’язковий додаток до договору сервітуту), на яку необхідно встановити сервітут, покладається на заінтересовану особу – позивача.Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку, згідно 1.п.п.14.1 ст.147 ст.14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.
 
Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості) Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:
* ·              підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
* ·              підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
* ·              підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту..
[[Файл:Договір сервітуту.docx|міні|Договір сервітуту]]
[[Файл:Договір сервітуту.docx|міні|Договір сервітуту]]