Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки: відмінності між версіями
| Рядок 69: | Рядок 69: | ||
Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини. | Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини. | ||
Пунктом 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», роз'яснено, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним. | |||
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9] від 6 листопада 2009 року, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного суду України виходить із наступного, згідно із ч.3 ст.203 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. | Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9] від 6 листопада 2009 року, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного суду України виходить із наступного, згідно із ч.3 ст.203 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. | ||