Дисциплінарне провадження щодо державного службовця: відмінності між версіями

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України “Про державну службу” (далі - Закон) підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.  

За статею 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

Відповідно до  п. 2 ч. 1 ст. 68  Закону дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження):

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону суб’єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до п. 1 ст. 71 Закону порядок здійснення дисциплінарного провадження (повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; порядок формування дисциплінарної комісії; порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі) затверджується Кабінетом Міністрів. п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" Кабінет Міністрів України зобов’язано у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом (до 25 листопада 2019 року) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону. Станом на 02.12.2019 року порядок здійснення дисциплінарного провадження, передбачений п. 1 ст. 71 Закону Кабінетом Міністрів не розроблений.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Перелік документів, які повинна містити дисциплінарна справа, передбачений ч. 2 ст. 73 Закону:<br>

Відповідно до ст. 76 Закону державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Суб’єкт призначення або інша посадова особа, уповноважена накладати стягнення, протягом 10 календарних днів зобов’язані прийняти рішення на підставі подання або надати вмотивовану відмову (ч. 11 ст. 69 Закону). Рішення оформляється відповідним актом (наказом, розпорядженням).

Закон доповнено статтею 9-1 згідно із Законом № 117-IX від 19.09.2019 щодо порядку доведення до відома державного службовця інформації або документів<br>